5 August 2025
Український Центр аналітики та досліджень (UCAI) пропонує щотижневий огляд ключових подій, які задають тренди на енергетичних ринках. Ми проаналізували новини та події, що дійсно мають значення для розвитку ситуації, та дали коротке пояснення для кращого розуміння контексту, в якому це все відбувається.
Національна комісія з регулювання ринку енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) погодила правила довгострокового розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів України зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією, ухваливши 29 липня відповідну постанову. Очікується, що довгострокові аукціони стартують уже в грудні 2025 року.
За інформацією НЕК «Укренерго», оператори систем передачі України, Словаччини, Угорщини та Румунії домовилися впровадити середньостроковий (місячний) спільний скоординований розподіл пропускної спроможності міждержавних мереж на українських кордонах. Він відбуватиметься на базі електронної аукціонної платформи Joint Allocation Office (JAO).
«Це рішення розширює можливості для експортно-імпортних операцій з електроенергією через міждержавні перетини з країнами-членами Енергетичного Співтовариства та зміцнює енергетичну безпеку та стабільність енергосистеми України», – йдеться в повідомленні держрегулятора. Він також вказує на те, що українські компанії зможуть торгувати електроенергією через платформу JAO зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією «на нових, більш сприятливих умовах».
Наразі пропускна спроможність міждержавного перетину розподіляється виключно на денних аукціонах. Це знижує прогнозованість операцій з імпорту та експорту електроенергії. Для словацького, угорського та польського напрямів аукціони відбуваються на європейській платформі JAO. Для Румунії та Молдови – на платформі «Укренерго» EAP.
В «Укренерго» очікують, що цього року буде запущено місячні аукціони для таких напрямів як Словаччина та Румунія. Про запуск річних аукціонів ще не йдеться, оскільки, за словами керівника компанії Олексія Брехта, на це «поки не погоджуються наші партнери». Він також відзначив, що довгострокові аукціони на перетин дадуть можливість «більше наситити відповідний перетин, мінімізувати або оптимізувати вартість електричної енергії, дати гарантованість і прогнозованість».
В агенції ExPro підрахували, що за підсумками липня 2025 року Україна збільшила експорт електроенергії на 16%, у порівнянні з попереднім місяцем, – до 282,2 тис. МВт-год. Імпорт електроенергії у липні 2025 року теж зріс – на 24,7%, у порівнянні з червнем, – до 257,7 тис. МВт-год. Загалом Україна залишається нетто-експортером електроенергії, проте загальні витрати на імпорт є суттєво більшими за надходження від експорту.
Німеччина прагне стати кліматично нейтральною до 2045 року, тому активно працює над масштабним переходом на відновлювані джерела енергії (ВДЕ). Проте розвиток енергетичної інфраструктури відстає, що заважає їй адаптуватися під зростаючі потужності розподіленої «зеленої» генерації. Через стрімку розбудову сонячних і вітрових електростанцій дедалі частіше виникають перевантаження в мережі. Причиною цього насамперед є нестача потужностей для накопичення та зберігання електроенергії (energy storage), що сприяють гнучкості системи.
Як наслідок, у першій половині поточного року Німеччина побила власний рекорд в обмеженні подачі електроенергії з вітрових і сонячних станцій, повідомляє Bloomberg із посиланням на дані постачальника фінансових ринкових даних LSEG. Ці дані засвідчили, що у період з січня по червень виробництво сонячної енергії в Німеччині було зменшене приблизно на 8% – це більше ніж удвічі перевищує показник минулого року. Виробництво вітрової енергії було обмежене на 5,3%, тоді як у 2024 році – лише на 3,5%.
«Обмеження виробництва сонячної енергії збільшується насамперед через стрімке зростання потужностей», – сказала Наталі Герль, провідна енергетична аналітикиня LSEG. За її словами, в Німеччині встановлено багато сонячних панелей на дахах приватних домогосподарств. Видачу енергії з них неможливо регулювати, що збільшує тиск на великих операторів.
Згідно з даними Федерального мережевого агентства, за три з половиною роки потужність сонячної енергетики в країні майже подвоїлася – з приблизно 54 ГВт на кінець 2020 року до близько 108 ГВт станом на 31 липня 2025-го. До кінця 2030 року планується досягти рівня у 215 ГВт сонячної енергії.
Федеральне міністерство економіки прогнозує, що попит на електроенергію в Німеччині до 2045 року майже подвоїться – з нинішніх 500 до 900 ТВт⋅год. План розвитку мереж передбачає будівництво понад 4800 км нових ліній електропередач та модернізацію приблизно 2500 км наявних. Однак реалізацію деяких важливих проєктів уже неодноразово відкладали, тому модернізація затримується.
За інформацією енергопостачальника EnBW, нинішня мережа в Німеччині не пристосована до підвищеного попиту на електроенергію та децентралізованої генерації, обсяги якої зростають. «Розвиток мереж має бути значно посилений і пришвидшений», – йдеться у повідомленні компанії.
В Іспанії на початку літа через перевантаження мережі стався масштабний блекаут. Енергетичні експерти та міжнародні організації визнали: проблема не у ВДЕ, а в застарілій інфраструктурі та ненадійності традиційної генерації.
У Нідерландах електроенергію почали нормувати через проблеми з мережею. Німеччина теж має бути насторожі: її енергомережі часто перевантажені у східній частині країни, оскільки цей регіон лідирує у розбудові ВДЕ. Постачальник Sachsen Energie попередив у коментарі Berliner Zeitung, що хоча розвиток мереж і просувається послідовно, стрімке неконтрольоване встановлення сонячних панелей лише погіршує ситуацію зі сталим наданням енергопослуг.
Проте рекордне примусове обмеження роботи сонячних і вітрових електростанцій у 8%, що відбулося в Німеччині, не досягло масштабів епідемії, як на Кіпрі. За даними системного оператора CyprusGrid, які наводить PV Magazine, у період з січня по травень 2025 року Кіпр обмежив виробництво відновлюваної (переважно сонячної) електроенергії на 145 тис. МВт·год, що становить близько 58% від розрахункової генерації в обсязі 251 тис. МВт·год. Для порівняння: у 2024 році вимушені втрати ВДЕ-електроенергії на Кіпрі становили 29%, у 2023 році – 13,4%, у 2022 році – лише 3,3%.
Другий квартал 2025 року для Deutsche Bank став найбільш результативним у сфері сталого фінансування за останні чотири роки. Інституція підтримала проєкти, які сприяють скороченню викидів вуглецю, на загальну суму понад 28 млрд євро – це найвищий показник за підсумками будь-якого кварталу з 2021 року.
Коментуючи результати, головний директор зі сталого розвитку Deutsche Bank Йорг Айгендорф зазначив: «Сталий розвиток більше не в пріоритеті? Тоді подивіться, що роблять наші клієнти!».
Значний прогрес у другому кварталі було досягнуто завдяки участі банку в низці знакових угод зі сталого фінансування. Зокрема, він став учасником консорціуму, що займався випуском «сталих» облігацій на 1 млрд євро для Республіки Словенія (перший подібний випуск серед європейських суверенів). Також Deutsche Bank керував випуском «зелених» облігацій на 750 млн євро для іспанської енергетичної компанії Iberdrola за новим стандартом ЄС Green Bond (EuGB).
«Усе це демонструє: наші клієнти – корпоративні, інституційні чи приватні – прагнуть мати рішення для фінансування модернізації енергетичної інфраструктури, що інтегрує все більше й більше відновлюваних джерел, та пов’язати свою ефективність із показниками сталого розвитку. Це стало нормальною частиною ведення бізнесу та розумного управління ризиками – так само, як і для нас», – наголосив Йорг Айгендорф.
Результати Deutsche Bank наближають його до мети, поставленої на початку 2023 року: досягти обсягу сталого фінансування та інвестицій у розмірі 500 млрд євро в період з 2020 по 2025 рік. Втім, для цього банку доведеться перевершити наявні результати поточного року.
Станом на кінець другого кварталу 2025 року сукупний обсяг сталого фінансування та інвестицій Deutsche Bank із початку 2020 року досяг 417 млрд євро, збільшившись із 373 млрд євро, що були зафіксовані на кінець 2024 року.
Фінансування проєктів з розбудови «зеленої» генерації – основний напрямок, який прагнуть підтримувати банківські інституції, що працюють у країнах ЄС. Це додає впевненості у розвитку галузі, попри поточну економічну нестабільність.
Міжнародне енергетичне агентство минулого тижня переглянуло власний прогноз попиту на електроенергію в Євросоюзі. Як очікують його аналітики, зростання становитиме 1,1% в 2025 році та 1,5% – в 2026-му, досягнувши 2533 ТВт·год. Раніше ці показники були на рівні, відповідно, 1,6% та 1,7%. Причина послаблення – нижча виробнича активність у регіоні, що спричиняє й обмежене зростання ВВП.
«Промисловий сектор продовжує перебувати в стані стагнації після різких спадів у 2022 і 2023 роках, спричинених відносно високими цінами на електроенергію. Очікується, що високі ціни на електроенергію й надалі чинитимуть тиск на конкурентоспроможність енергоємних галузей промисловості ЄС», – пояснюють аналітики МЕА.
Європейські промислові тарифи на електроенергію залишаються вдвічі вищими, ніж у США, і на 50% вищими, ніж у Китаї – двох найбільших економіках світу. За даними МЕА, в першій половині 2025 року в ЄС вони сягали приблизно 78 євро/МВт·год, що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зростання пов'язане з вищою часткою генерації з викопного палива в загальному енергоміксі, зростанням цін на природний газ і вуглецеві квоти. Внаслідок погодних умов, виробництво вітрової енергії знизилося на 10%, а гідроенергетика впала на 15% через нестачу опадів і вищі за норму температуру повітря.
Попри зазначені виклики, ЄС продовжує лідирувати у скороченні вуглецевої інтенсивності виробництва електроенергії серед інших регіонів світу. В МЕА очікують, що викиди СО₂ на кіловат-годину знизяться з 175 г/кВт·год у 2024 році до 140 г/кВт·год до кінця 2026 року, що засвідчить середнє річне скорочення на 10%.
У неділю, 3 серпня, вісім країн ОПЕК+ (включно з Саудівською Аравією, Об’єднаними Арабськими Еміратами та рф) домовилися збільшити видобуток нафти у вересні на 547 тис. барелів щодоби. Це означає, що добровільні обмеження на рівні 2,2 млн барелів на добу, які були запроваджені ще у 2023 році, повністю скасовуються – на рік раніше, ніж планувалося.
Онлайн-зустріч картелю тривала всього 16 хвилин – тобто розбіжностей між учасниками не було. «Рішення ухвалене з урахуванням стабільних перспектив світової економіки та фундаментально здорового ринку, що підтверджується низькими запасами нафти», – йдеться у заяві альянсу.
Цей крок повністю відповідає переходу ОПЕК+ від політики підтримки цін до політики «відкритих кранів», зазначає Bloomberg. Перше підвищення видобутку відбулося в квітні та збіглося з торговельною війною Дональда Трампа, сезонним піком попиту та геополітичним напруженням, що допомогло стримати зростання цін на нафту. «Однак зараз додаткові барелі потраплять на ринок, який і без того рухається до істотного надлишку пропозиції», – зауважує агентство.
Рішення ОПЕК+ виглядає збалансованим у тому сенсі, що воно майже не вплинуло на нафтові котирування: в понеділок, 4 серпня, Brent знизилася менш ніж на 1% і залишилася на рівні трохи нижче $70 за барель.
Фактично ОПЕК+ за пів року успішно впорався з поступовим скасуванням обмежень без обвалу цін. Наразі альянс залишив за собою всі можливі опції – від повернення на ринок ще 1,65 млн барелів на добу за чинною угодою до зупинки зростання видобутку або навіть поновлення частини обмежень.
Стосовно перспектив ключовим стане наступне засідання ОПЕК+ 7 вересня. Більшість трейдерів очікують, що альянс візьме паузу на кілька місяців для оцінки ситуації.
Головне питання – наскільки у рішенні ОПЕК+ враховані вторинні санкції США проти покупців російської нафти, які можуть бути запроваджені протягом серпня, і потенційне скорочення її експорту. З публікації Bloomberg випливає, що вторинні санкції були одним з факторів, але навряд чи вирішальним.
Найвразливішою ланкою наразі залишається Індія, яка заперечує зупинку імпорту російської нафти. США, які нещодавно обклали індійський експорт митом у 25%, посилюють тиск на індійську владу в публічному просторі. Заступник керівника апарату Білого дому Стівен Міллер заявив каналу Fox Business, що Індія «неприйнятно» фінансує війну в Україні закупівлею російської нафти, але водночас «вдає одного з наших найближчих друзів».
Щодо Саудівської Аравії, то перед нею постає вибір між збереженням єдності в рамках ОПЕК+ та максимальним нарощуванням видобутку задля збільшення ринкової частки. Інвестбанки, на які посилається Bloomberg, не очікують, що ціна нафти Brent перевищить $60 за барель до кінця року. За підрахунками МВФ, щоб покрити бюджетний дефіцит, Саудівській Аравії потрібна ціна нафти на рівні $90 за барель.
На відміну від інших країн-учасниць ОПЕК+, росія ризикує втратити прибуток не лише через зниження світових цін на нафту, але й внаслідок нового формату цінової стелі в поєднанні з додатковими митами, механізм яких ще остаточно не зрозумілий.
При цьому фінансові проблеми російського державного бюджету лише загострюються. Доходи від нафти та газу продовжують скорочуватися, бюджетний дефіцит зростає, а охолодження економіки невдовзі відіб’ється й на податкових надходженнях, не пов’язаних з енергетикою.
Протягом десятиліть Китай був найбільшим рушієм зростання світового попиту на нафту, але вже у 2027 році має досягти піку її споживання, після чого попит почне знижуватися. Такий поворот – результат масштабної й цілеспрямованої державної кампанії зі зміцнення енергетичної безпеки країни, повідомляє The Wall Street Journal.
У КНР вже давно побоюються, що у разі конфлікту США та їхні союзники можуть перекрити постачання нафти, завдавши серйозного удару по економіці країни. Щоб уникнути такого сценарію, Пекін інвестував сотні мільярдів доларів у розвиток власного нафтовидобутку та найбільшого у світі ринку електромобілів.
«Енергетика, як і чаша рису, має бути власною, а не чужою», – наголошує голова КНР Сі Цзіньпін, підкреслюючи пріоритет енергетичної безпеки.
По всій країні бензинові таксі Volkswagen і Hyundai масово замінюють на електромобілі місцевого виробництва. У 2024 році майже половина всіх проданих легкових авто в Китаї були електричними або гібридними. Для порівняння: у 2020 році таких було лише 6%.
Хоча Китай не відмовляється повністю від імпортної нафти, він значно нарощує власний видобуток. Китайські нафтовики бурять свердловини в віддалених регіонах, зокрема на екстремальних глибинах – майже як висота Евересту, пише WSJ. Капітальні витрати державного нафтового гіганта PetroChina у 2024 році становлять $38 млрд – приблизно стільки ж, скільки разом витрачають американські ExxonMobil та Chevron.
З 2018 по 2024 рік видобуток нафти в Китаї зріс на 13% – до 4,3 млн барелів на добу. У 2024 році імпорт нафти скоротився майже на 2%, хоча частково збільшився за рахунок поповнення стратегічних резервів. За прогнозами китайських енергетичних компаній і Міжнародного енергетичного агентства, попит на нафту в Китаї досягне максимуму протягом найближчих двох років, тоді як споживання бензину й дизеля вже вийшло на плато.
Наразі Китай імпортує близько 11 млн барелів на добу – це 70% внутрішнього споживання. Для порівняння: 20 років тому цей показник не перевищував 3 млн барелів. Скорочення нафтової залежності КНР може коштувати світовому ринку мільярди доларів. Експортери намагаються втримати контракти: росія продає нафту Китаю зі знижкою, а Саудівська Аравія інвестує в його нафтопереробні заводи.
Перехід на електромобілі (EV) дорого коштував китайській владі – з 2009 по 2023 рік на підтримку галузі пішло $231 млрд, за оцінкою Центру стратегічних і міжнародних досліджень (Вашингтон). Виробляти електромобілі намагалися близько 500 компаній, але багато з них не витримали конкуренції. Щоб зробити EV доступнішими, Пекін звільнив їх від 10% податку з продажу. Лише ця програма з 2018 року забрала з бюджету більш ніж $100 млрд.
Однак ставка на електромобілі дала змогу не лише зменшити попит на нафту, а й випередити конкурентів у США та інших країнах після тривалих спроб наздогнати їх у виробництві бензинових авто. Спочатку «електрична революція» не викликала ентузіазму у китайських споживачів. Переломним моментом стало відкриття заводу Tesla в Шанхаї у 2019 році – це надихнуло населення на перехід. Продажі електромобілів почали стрімко зростати.
«Уперше китайці побачили машину майбутнього, яка їм справді сподобалась. Вона виглядала стильно, була швидкою та мала безліч функцій, яких прагнули покупці», – каже очільник консалтингової компанії Dunne Insights Майкл Данн.
Із зростанням продажів влада почала масово інвестувати в інфраструктуру для зарядки. Зобов’язали також нові житлові комплекси мати умови для зарядних станцій. За даними на травень 2025 року, в Китаї встановлено понад 14 мільйонів зарядних станцій – це удев’ятеро більше, ніж 2020 року. У США таких лише близько 230 тис.
Порівнюючи обидві країни, WSJ відзначає, що в США продажі електромобілів і гібридів зростають набагато повільніше, ніж у Китаї. За даними дослідницької компанії Omdia, їхня частка у сегменті легкових авто на американському ринку зросла з 12% на початку 2022 року до 20% наприкінці 2024-го. Склади дилерів заповнені непроданими автівками, що свідчить про ослаблення попиту. Ситуацію ускладнює ще й рішення Конгресу США скасувати податкові пільги на купівлю EV (до $7500), щоб перескерувати кошти на інші пріоритети.
Бізнес & Клімат: ЄС і США (ніби) порозумілися щодо мит, криптовалюти беруть реванш, важкі часи для Tesla й вимушений попит на шкідливу їжу
Як створити сталий DefTech-бізнес у «золотий вік дрон-стартапів»
Гроші в нерухомість: тренди ринку та маяки інвестпривабливості
Уряд залучив 250 млрд грн від розміщення ОВДП з початку року – НБУ
Бізнес у липні знизив оцінки економічної активності: ІОДА впав до 48.3
NPL банків опустився до мінімуму з 2022 року – сигнал відновлення ринку