Дайджест головних новин енергетичного переходу

Український Центр аналітики та досліджень (UCAI) пропонує своїй аудиторії щотижневий огляд ключових подій, які задають тренди на енергетичних ринках. Ми проаналізували новини та події, що дійсно мають значення для розвитку ситуації, та дали коротке пояснення для кращого розуміння контексту, в якому це все відбувається.

Чому нафта не злетіла на війні Ізраїлю з Іраном

На тлі постійних повідомлень про загострення на Близькому Сході, яке тягнеться другий тиждень, у понеділок, 23 червня, нафта стрімко подешевшала: вартість Brent впала на 8,5%, до $70,4 за барель – це найнижчий рівень із «довоєнного» часу, якщо вважати початком війни ізраїльські удари по ядерних об’єктах Ірану 13 червня.

Це сталося після того, як напередодні увечері Іран здійснив ракетний обстріл американської авіабази Аль-Удейд у Катарі.

Інформаційне поле перед ударом виглядало напруженим: ОАЕ, Катар, Ірак, Кувейт і Бахрейн один за одним оголосили про закриття повітряного простору, а посольства США та Великої Британії попередили своїх громадян про можливу загрозу.

Проте, як з’ясувалося пізніше, удар був символічним: він відбувся після попередження про запланований запуск, яке Іран передав не лише катарській владі, а й американцям. «Хочу подякувати Ірану за попередження, яке дозволило уникнути жертв», – написав Дональд Трамп у Truth, назвавши відповідь Ірану «дуже слабкою».

На думку гравців нафтового ринку, символічний удар свідчить про те, що Тегеран утримується від більш радикальних дій, насамперед – від спроб перекрити Ормузьку протоку, через яку транспортується близько 20% світових поставок нафти і ЗПГ (зрідженого природного газу).

Контекст

На тлі невизначеності, як надалі розгортатиметься протистояння між США, Ізраїлем та Іраном, ціни на нафту піднімались вище $80 за барель минулої суботи, коли США здійснили удар по ядерних обʼєктах Ірану, а 23 червня протягом дня утримувалися на рівні близько $77.

Дональд Трамп у соцмережі Truth закликав нафтові компанії «не грати на руку ворогу» і не підвищувати ціни.

Станом на ранок вівторка, 24 червня, ситуація виглядає так, що військова ескалація між Іраном і США завершилася на символічних іранських ударах. Керівництво Ірану чітко дало зрозуміти, що обмежиться такими діями, які дозволять країні формально зберегти обличчя і, можливо, у перспективі перейти до переговорів.

Іранський обстріл був демонстративно організований так, щоб не дати США жодного приводу для подальшої відповіді – і Білий дім уже повідомив, що Трамп поки не планує відповідати на обстріл, хоча його позиція ще може змінитися.

Від початку посилення напруги на Близькому Сході очевидно, що разові стрибки цін на нафту можуть виникати у відповідь на загострення ситуації. Але якщо не станеться якогось справжнього катаклізму (на кшталт закриття Ормузької протоки), ціни тяжітимуть до свого фундаментального рівня, який, як вважав ринок до війни, лежить десь у районі $65 за барель.

Україна забезпечить 40% зимових потреб у газі за рахунок імпорту

Як повідомив міністр енергетики Герман Галущенко, Україна планує імпортувати щонайменше 4,6 млрд куб. м природного газу, що становить приблизно 40% від очікуваного попиту в зимовий період. За словами трейдерів, високі ціни на газ можуть стимулювати поставки до України.

Галущенко пояснив, що внаслідок прицільних російських ударів у лютому Україна втратила понад половину власного газовидобутку, тому питання накопичення запасів перед опалювальним сезоном є вкрай нагальним.  За даними оператора підземних сховищ «Укртрансгаз», зараз в українських ПСГ зберігається близько 7,3 млрд куб. м газу.

Трейдери зазначають: внутрішні ціни в Україні перевищують 50 євро/МВт·год, що приблизно на 10 євро вище за базовий індекс нідерландського хабу TTF, тому приватні компанії зацікавлені у постачанні газу українським замовникам.

За оцінками НАК «Нафтогаз України» й учасників ринку, Україні потрібно імпортувати щонайменше 5 млрд куб. м газу, аби взимку забезпечити стабільні поставки споживачам. Проте існують серйозні перешкоди на кордонах: по-перше, це перевантаження точок перетину з Угорщиною, Словаччиною та Польщею, а по-друге – високі тарифи на транзит у Румунії та Молдові.

19 червня оператори ГТС Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України провели спільну презентацію нового плану постачання газу в Україну через Трансбалканський коридор потужністю 20 млрд куб. м на рік.

Ключова зміна – можливість номінації газу з грецького віртуального торгового пункту, що значно розширить коло потенційних постачальників, якщо її схвалить грецький регулятор. Потужність маршруту дозволить транспортувати до 90 млн куб. м щомісяця.

В.о. голови Оператора ГТС України Владислав Медведєв підкреслив, що Трансбалканський маршрут забезпечує Україні доступ до: ЗПГ із терміналів у Греції та Туреччині, азербайджанського газу через Трансадриатичний газопровід, родовищ у Чорному морі біля Румунії та, можливо, Болгарії. За його словами, умови постачання будуть конкурентними до жовтня і тимчасово компенсують високі тарифи на транзит.

Контекст

У понеділок, 23 червня, відбувся аукціон для зимових постачань газу до України Трансбалканським маршрутом на липень. На ньому було продано лише 0,163 млн куб. м на добу, що становить лише 5% від запропонованих 3 млн куб. м на добу, згідно з даними платформи RBP. Тендер тривав лише 30 хвилин, і, як пояснили регіональні трейдери, короткий період подання заявок був однією з причин низького інтересу.

Це був другий спільний аукціон, організований газотранспортними операторами України, Молдови, Румунії, Болгарії та Греції. Перший аукціон, який відбувся в травні і стосувався червневих поставок, взагалі не залучив покупців.

Минулого тижня регулятор енергетики Молдови окремо ухвалив зміни до законодавства, щоб знизити високі тарифи на маршруті Трансбалканського газопроводу, які довгий час гальмували його ефективне використання. Однією з ключових змін стало запровадження знижки, яка дозволяє зменшити витрати на транспортування газу вдвічі на ділянці між Румунією та Молдовою – одній із найдорожчих частин маршруту.

Такі щомісячні аукціони були запроваджені, щоб наростити запаси газу в Україні перед зимою, враховуючи постійну загрозу з боку росії для енергетичної  інфраструктури країни через війну.

Єврокомісія обійшла вето Угорщини та Словаччини на заборону російського газу

Брюссель впроваджує законодавчі ініціативи для повної відмови ЄС від російського газу до кінця 2027 року.

Для цього Єврокомісія запропонувала новий пакет заходів, спрямованих на поступове припинення імпорту всіх видів російського газу – як трубопровідного, так і зрідженого (ЗПГ), який доставляється морським транспортом.

Щоб обійти опір окремих країн-членів, зокрема Угорщини та Словаччини, які мають тісні зв'язки з Москвою, ЄК скористалася положеннями торговельного та установчого права ЄС. Йдеться, зокрема, про зобов’язання країн-членів дбати про спільну енергетичну безпеку.

У документі, опублікованому 17 червня, Єврокомісія пропонує закріпити на рівні європейського законодавства обов’язок поступово розірвати всі довгострокові енергетичні контракти з росією – державою, яка до 2022 року була головним постачальником газу до ЄС.

У плані наголошується, що всі нові контракти на купівлю російського газу, укладені після 16 червня 2025 року, мають бути анульовані з 1 січня 2026 року.

Оскільки обговорення цього законопроєкту ще триває, компаніям тимчасово дозволено укладати нові угоди. Але в разі остаточного ухвалення без змін, усі такі контракти втратять чинність вже з наступного року. Представник ЄК пояснив, що мета – не допустити стрибкоподібного зростання імпорту російського газу «на запас» до набуття чинності заборони.

Єврокомісія також виступає за повну заборону довгострокових контрактів на регазифікаційні послуги, якщо йдеться про ЗПГ з росії – навіть якщо він доставлений через посередницькі компанії, опосередковано пов’язані з російським капіталом. «Таким чином ми звільнимо європейські LNG-термінали для інших, надійніших постачальників», – прокоментували в ЄК.

Серед додаткових заходів - вимога до країн ЄС розробити чіткі національні стратегії з поступової відмови від російського газу до початку 2028 року. Також імпортери повинні будуть детально звітувати перед європейськими та національними регуляторами щодо умов контрактів на поставки.

У випадку з ЗПГ підзвітні дані мають включати: порт завантаження, маршрути доставки, строки, а також умови, за яких контракт може бути скасований або призупинений. Після схвалення нормативних змін, компанії зобов’яжуть також повідомляти про будь-які зміни до існуючих угод.

Єврокомісія вважає, що нові правила дадуть змогу значно підвищити прозорість походження газу, а отже – ефективно контролювати дотримання санкцій та енергетичної стратегії ЄС, спрямованої на декарбонізацію та відмову від викопного палива.

Контекст

На зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, яка відбулася в понеділок, Угорщина та Словаччина виступили проти ухвалення 18-го пакета санкцій ЄС проти росії. Зокрема, пакет передбачає повну заборону на роботу газопроводів «Північний потік – 1» і «Північний потік – 2» та заборону імпорту нафтопродуктів, виготовлених із російської нафти у третіх країнах.

Обидві країни зробили спільну заяву, у якій повідомили, що «заблокували» ухвалення санкційного пакета до того часу, поки Єврокомісія не відкличе законопроєкт, поданий минулого тижня, який передбачає повну відмову від російських енергоносіїв до 2027 року.

Втім, за даними Reuters і Politico, європейські дипломати не сприймають цю заяву надто серйозно – вони вважають, що, як і раніше, угорці, отримавши менш значні поступки, у підсумку здадуться до вирішального голосування наприкінці тижня.

Причини масштабного блекауту в Іспанії – помилки в балансуванні мережі

Іспанський уряд повідомив, що масове відключення електроенергії, яке нещодавно сколихнуло країну та коштувало її економіці понад 400 млн євро, не було наслідком кібератаки, як припускали спочатку. За даними офіційного розслідування, аварія стала результатом погано скоординованої взаємодії між національним оператором енергосистеми Red Eléctrica та власниками електростанцій під час спроб збалансувати систему.

Експерти виділили кілька ключових чинників, які призвели до аварійної ситуації. Зокрема, різкі коливання напруги запустили каскадне відключення потужностей генерації в мережі. У нормальних умовах стабілізацію напруги забезпечують традиційні електростанції – газові, атомні чи гідроелектростанції. Проте 28 квітня, коли стався блекаут, їх виявилось недостатньо, тому система не змогла впоратись із зростанням напруги, яке виникало щоразу після відключення чергової станції.

Додаткову дестабілізацію спричинили частотні коливання. Щоб зменшити навантаження, Red Eléctrica тимчасово відключила імпорт електроенергії з Франції, але це рішення виявилося неефективним і лише прискорило каскадне вимкнення.

Урядова доповідь вказує на відповідальність і системного оператора, і генеруючих компаній. Red Eléctrica, як з’ясувалося, не залучила достатньо потужностей для стабілізації напруги, а частина електростанцій відключилася без належних причин.

У відповідь компанія Red Eléctrica заявила, що аварії можна було уникнути, якби традиційні електростанції-резерви (атомні, газові та гідро-) виконали в повному обсязі зобов’язання з виробництва енергії. За словами директорки з операцій компанії Кончі Санчес, мережа могла залишатися стабільною, навіть попри відключення, якби контроль напруги був забезпечений в повному обсязі.

Вона також повідомила, що під час перших етапів відновлення мережі після збоїв спостерігалося аномальне зростання навантаження, а одним із переломних моментів стала аварія на трансформаторі, пов’язаному з сонячною електростанцією на півдні Іспанії. Це призвело до втрати 355 МВт потужності, а згодом ще понад 700 МВт відновлюваної генерації також вийшли з ладу. Загальні втрати сягнули понад 2 ГВт, після чого система більше не змогла тримати напругу в нормі.

Свою позицію висловила і галузева асоціація Aelec, яка представляє інтереси енергетичних компаній. Вона поклала провину на недостатнє планування ресурсів з боку оператора. У заяві організації йдеться: «Справжньою причиною відключень стала не відмова електростанцій, а дефіцит синхронних генераторів, які мали бути залучені для підтримки напруги та стабільності. За належної підготовки, як у добре керованих енергосистемах, блекауту можна було б уникнути».

Контекст

Звіт уряду Іспанії щодо відключення електроенергії на Іберійському півострові розвіяв звинувачення на адресу відновлюваних джерел енергії. Енергетичні експерти та міжнародні організації визнали: проблема не у ВДЕ, а в застарілій інфраструктурі та ненадійності традиційної генерації.

Джульєт Філліпс із організації Beyond Fossil Fuels підкреслила, що ситуація має стати поштовхом для реальних змін – Іспанії варто зосередитись на побудові стійкої та сучасної енергосистеми. На її думку, Іспанія має переглянути пріоритети й активніше розвивати енергетичні мережі. Подібної позиції дотримується і Рана Адіб з французького аналітичного центру REN21: «Цей інцидент – не провал зеленої енергетики, а сигнал, що мережі потрібно терміново оновлювати, щоби не стримувати розвиток ВДЕ».

Міжнародне енергетичне агентство також прокоментувало ситуацію, наголосивши, що глобальне оновлення електромереж є критично необхідним. За оцінками його фахівців, щоб досягти цілей у розбудові ВДЕ до 2030 року, світ щороку має вкладати в мережі приблизно $700 млрд, тоді як у 2024 році такі витрати становили лише $400 млрд. Інцидент в Іспанії, як зазначили у МЕА, висвітлив потребу перегляду основ енергетичної безпеки, включно з обсягами резервних потужностей і сучасними механізмами балансування.

Tesla почала випробування безпілотного таксі в Остіні

У неділю, 22 червня, Tesla розпочала тестовий запуск свого сервісу роботаксі в місті Остін, де розташований найбільший в США автозавод компанії – Gigafactory Texas (за загальною площею поступається лише авіаційному заводу Boeing у Еверетті)

Старт одного з найамбітніших проєктів Ілона Маска виявився несподівано скромним – без офіційних анонсів чи шоу. Компанія просто запросила невелику групу роздрібних інвесторів і блогерів як перших пасажирів. Такий підхід кардинально відрізняється від попередніх гучних презентацій Tesla, таких як виставка Cybertruck або шоу Cyber Rodeo з нагоди запуску заводу в Техасі.

На початку Tesla випустить усього 10–20 автомобілів, щоб довести їхню здатність безпечного руху в реальному міському трафіку. Цей етап проходять не всі: General Motors втратила ліцензію наприкінці 2023 року після наїзду на пішохода, а Uber припинив тестування й продав свій підрозділ безпілотників після смертельного інциденту у 2018 році.

Проте конкуренція для Tesla є: в Остіні вже працюють компанії Waymo (Alphabet) та Zoox (Amazon), які розробляють автономні (безпілотні) автомобілі. 

Учасники тест-драйву відзначили плавність руху автономних Model Y та здатність авто самостійно паркуватися, хоча були й недоліки – в одному випадку машина не зупинилася на команду користувача.

На старті сервіс працюватиме з 6:00 до опівночі, лише в межах міста й тільки за хорошої погоди. Вартість поїздки фіксована – $4,20.

Запуск роботаксі викликав помірний оптимізм, але не став драйвером зростання акцій. До відкриття торгів у понеділок котирування Tesla піднялися на 1,8%, однак аналітик Джозеф Спак з UBS залишив рекомендацію «продавати». На його думку, очікування від роботаксі вже враховані у вартості акцій, і найближчі технологічні успіхи навряд чи принесуть швидку фінансову віддачу.

Контекст

Ідея безпілотного таксі (роботаксі) є давньою мрією Ілона Маска. Ще з 2016 року він обіцяв, що Tesla створить автономний транспорт, який зможе перевозити пасажирів без участі водія. Компанія регулярно обіцяла запуск «роботаксі» – спочатку у 2020 році, потім переносила дедлайни.

Серед розробок – система FSD (Full Self-Driving) – «повне автономне водіння». Але на практиці вона вимагає нагляду людини. З 2023 року Tesla активно тестує FSD v12 – нову версію, яка використовує нейронну мережу замість традиційного кодування правил. Це дозволяє машині «вчитися» їздити, як людина. Маск стверджував, що версія FSD v12 є «майже людиною» за поведінкою. Він натякав на запуск роботаксі вже у 2024 році, проте це сталося лише зараз.