Пріоритетами стали аграрні технології, кіберзахист, медична та реабілітаційна підтримка

4 грудня 2025 року в Єрусалимі відбулася тринадцята сесія Спільної українсько-ізраїльської комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва — перша після початку повномасштабної війни. За підсумками зустрічі співголови Комісії — віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка та міністр фінансів Ізраїлю Зеєв Елькін — підписали Протокол із визначенням пріоритетів двосторонньої економічної взаємодії.

Сторони узгодили поглиблення співпраці у сферах торгівлі, енергетики, аграрного сектору, цифровізації, охорони здоров’я, довкілля та ветеранської політики. Підтверджено ефективність Угоди про вільну торгівлю та зацікавленість у розширенні доступу аграрної продукції на ринки обох країн, а також у відновленні ветеринарного та фітосанітарного діалогу. Україна окремо представить проєкти щодо розвитку систем зрошення із застосуванням ізраїльських технологій.

Також домовлено про посилення співпраці у сфері енергетичної стійкості та кіберзахисту, включно з використанням ізраїльських рішень у розподіленій генерації, зберіганні енергії та захисті критичної інфраструктури. Передбачено організацію спільного навчального заходу з енергетичної стійкості. У сфері медицини сторони розширять партнерства між закладами, обмін фахівцями та співпрацю з психологічної підтримки й реабілітації постраждалих.

Окремим напрямом стало забезпечення безперервності цифрових державних послуг в умовах надзвичайних ситуацій та підготовка оновленого меморандуму у сфері зв’язку й цифрових технологій. Також країни узгодили пріоритетність «зеленого» відновлення, очищення забруднених територій і спільних ініціатив у сфері водних ресурсів. Наступну, 14-ту сесію Комісії заплановано провести у Києві.

Як це впливає на бізнес

1. Нові ринки та торговельні можливості. Підтвердження ефективності УВТ та розширення аграрного експорту створюють додаткові можливості для українських виробників, експортерів харчової продукції та переробної промисловості. Відновлення технічного діалогу з Ізраїлем (ветеринарія, фітосанітарія) може пришвидшити доступ до ринку високовартісних нішевих продуктів.
2. Інвестиції в агроінновації та зрошення. Ізраїль — світовий лідер у технологіях зрошення та агроінноваціях. Для українського бізнесу це означає потенційне залучення технологій крапельного зрошення, систем моніторингу ґрунтів, адаптивних рішень для роботи в умовах змін клімату та пошкоджених територій.
3. Партнерства в енергетичній стійкості. Цифрові та технологічні компанії отримають можливість долучатися до проєктів у сферах розподіленої генерації, накопичення енергії, кіберзахисту та захисту критичної інфраструктури. Це відкриває перспективи спільних R&D-проєктів та виходу на нові сегменти ринку.
4. Цифрова трансформація та кібербезпека. Поглиблення співпраці у сфері цифрових державних послуг формує попит на інноваційні рішення бізнесу — від хмарних сервісів до систем резервування даних, поведінкової аналітики та рішень з кіберстійкості.
5. Розвиток медичних та реабілітаційних послуг. Приватні клініки, реабілітаційні центри та освітні медичні платформи можуть отримати доступ до спільних тренінгів, програм підготовки персоналу та обмінів із клініками Ізраїлю, що підвищує рівень послуг і відкриває можливості для міжнародної співпраці.
6. Попит на «зелені» рішення. Спільні екологічні ініціативи створюють додатковий ринок для компаній у напрямках очищення ґрунтів, відновлення водойм, управління відходами, моніторингу довкілля та впровадження природоорієнтованих рішень.

Що цьому передувало

Попередня сесія Комісії відбулася у 2021 році, після чого діалог був призупинений через повномасштабну війну. Водночас упродовж останніх двох років торгівля між країнами поступово відновлювалася, а співпраця у сфері оборони, гуманітарних програм, медицини та кіберзахисту посилилася.

Повернення до формату міжурядової Комісії стало можливим завдяки стабільній підтримці України з боку Ізраїлю, зростанню потреби у технологічних рішеннях для відновлення економіки та необхідності оновити рамки співпраці, визначені до війни. Паралельно стали актуальними нові напрями — енергетична стійкість, «зелене» відновлення, реабілітація ветеранів, кібербезпека та цифрова безперервність держави.

Комісія підтвердила готовність обох держав перейти від точкових проєктів до системного партнерства, а підписаний Протокол закріпив конкретні напрями роботи, яка розпочнеться найближчим часом.