Фіксовані ставки на 2025–2029 роки формують нові умови окупності

30 грудня 2025 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ухвалила дві ключові постанови — № 2262 та № 2263, якими оновила економічні умови роботи сегмента малої відновлюваної енергетики. Документи визначають тарифи на електроенергію з альтернативних джерел для споживачів, енергетичних кооперативів і приватних домогосподарств та набрали чинності з 1 січня 2026 року.

Постанова № 2262 встановлює тарифи для об’єктів потужністю до 150 кВт (споживачі та енергокооперативи), а постанова № 2263 — для приватних домогосподарств. Рівень тарифів залежить від типу генерації та року введення об’єкта в експлуатацію, з фокусом на нові потужності 2025–2029 років.

Як це впливає на бізнес

1. Прогнозовані умови для малих ВДЕ-проєктів
Фіксація тарифів для об’єктів, введених у 2025–2029 роках, створює для малого бізнесу та енергокооперативів більш передбачувану модель окупності. Це важливо для проєктів у сонячній, вітровій, біоенергетиці та малих ГЕС, які часто фінансуються за рахунок власних коштів або локальних кредитів.

2. Диференціація стимулів за типами генерації
Найвищі тарифи у сегменті до 150 кВт отримали гідроенергія (688,73 коп/кВт·год) та біомаса/біогаз (611,62 коп/кВт·год), що сигналізує про пріоритет підтримки більш капіталомістких або локально-орієнтованих технологій. Сонячні та комбіновані вітро-сонячні системи мають нижчі ставки (526,52 коп/кВт·год), але залишаються привабливими завдяки швидшому запуску та простішій експлуатації.

3. Нові орієнтири для домогосподарств і малого девелопменту
Для приватних СЕС до 30 кВт, введених у 2026–2029 роках, встановлено тариф 587,68 коп/кВт·год, що формує нову «точку входу» для домогосподарств. Водночас збереження високої ставки для СЕС до 50 кВт, введених у 2019 році, підкреслює різницю між «старими» та «новими» проєктами і впливає на рішення щодо розширення або модернізації існуючих установок.

4. Менше простору для спекуляцій, більше — для кооперації
Чітке розмежування тарифів за роками введення та типами об’єктів знижує регуляторну невизначеність і робить більш привабливими моделі енергетичних кооперативів і локального споживання, а не масштабування «під тариф».

Що цьому передувало

Після згортання масштабної системи «зеленого тарифу» для великих ВДЕ-проєктів держава поступово зміщує акцент на децентралізовану генерацію — малі установки, домогосподарства та енергокооперативи. В умовах війни, пошкодження мереж і зростання ролі локальної енергостійкості саме цей сегмент розглядається як інструмент підвищення надійності енергосистеми.

Оновлення тарифів наприкінці 2025 року стало частиною цієї логіки: держава зберігає стимул для інвестицій у малу ВДЕ, водночас поступово коригуючи рівень підтримки та зменшуючи фіскальні ризики.