26.11.2025
Протяжність кордону між Україною та росією становить 2295 км, з яких 1974 км – сухопутна ділянка. Уздовж цієї лінії розташовані російські регіони, що формують прикордонний енергетичний пояс: Брянська, Курська, Бєлгородська, Воронезька, Ростовська області та Краснодарський край.
Саме з цих територій рф щоночі здійснює значну частину ракетно-дронових атак по Україні, зосереджуючи удари по всій енергетичній вертикалі – від генерації до розподільчих вузлів. Тактика проста: бити там, де дістає, і множити наслідки на великі площі. Головна мета – винищити все біля кордонів углиб на 100-120 км, бо підстанції (ПС) по суті не захищені (принаймні від балістичної зброї). Удари відбуваються навіть по малих ПС по всій Україні: знеструмити 50 000 споживачів – «добре», і навіть 30 000 – «теж добре».
Тактично знищується все прикордоння України. Основний задум ворога – зробити умови життя пересічних громадян нестерпними. Стратегічно удари спрямовуються і по центральних та західних регіонах України, щоб унеможливити доставку імпортованої з Європи електроенергії. Останнім часом російські війська почали методично винищувати ще й усю залізничну інфраструктуру у прикордонних регіонах – як силові підстанції, так і самі колії.
Україна в межах міжнародного права відповідає на агресію ударами по військових та інфраструктурних об’єктах, пов’язаних із веденням війни. Українська влада анонсувала «адекватну відповідь» на російські атаки, та наразі цього не сталося. Від початку осені-2025 удари дійсно завдавалися, але вони не призводять до таких же блек-аутів, як в Україні.
Щоб зрозуміти межі стійкості російського тилу, варто подивитися на його інженерну основу – енергосистему прикордонних областей.
Електроенергія в прикордонному поясі рф рухається типовим для великих систем ланцюгом:
генерація → магістральні підстанції високих класів напруги → регіональні розподільчі підстанції → промислові й транспортні споживачі.
У прикордонних регіонах є кілька ключових типів вузлів.
Це опорні центри перетоків: вони приймають потужність від великих електростанцій і розподіляють її між регіонами, знижуючи напругу до 220/110 кВ. Окрема, технічно найважливіша група – підстанції з кількома рівнями напруги на одному майданчику (типу 330/220/110/35 кВ). Їхня специфіка в тому, що в разі серйозного пошкодження одночасно втрачаються і магістральні перетоки, і значна частина побутово-промислового розподілу.
Це «робочі коні» регіонів: вони живлять міста, промислові майданчики та великі райони сільського споживання. У прикордонних областях таких ПС десятки – з акцентом на промисловість у Бєлгородській, Курській і Воронезькій областях та на портово-індустріальний кластер на півдні.
Окрема категорія, яка напряму «зшиває» енергетику з війною. Тягові ПС розміщені впритул до електрифікованих колій, мають відносно малу площу (зазвичай до 500 кв.м) і трансформують напругу до рівнів контактної мережі. Через компактність і специфічну географію вони є найменш захищеними.
У воєнних умовах це означає просту річ: стійкість залізничної логістики рф значною мірою залежить від набору невеликих, технічно делікатних і слабко укріплених вузлів.
На картах блакитним кольором позначені магістральні та розподільчі підстанції, помаранчевим – тягові залізничні підстанції.
Умовно фізичний захист підстанцій можна описати трирівневою моделлю.
Перший рівень – по периметру. ПС огороджують щільними металевими сітками. Це захищає від малих дронів і уламків, але майже не працює проти середніх боєзарядів.
Другий рівень – локальний. Навколо трансформаторів і розподільчих вузлів встановлюють габіони висотою до 5-6 метрів, наповнені піском і щебнем. Такі конструкції можуть частково погасити удар дронів-камікадзе, хоча вибухова хвиля все одно здатна пошкодити обладнання.
Третій рівень – капсулювання. Бетонні або комбіновані укриття навколо критичного обладнання. Це технічно найскладніший і найдорожчий рівень, який у масовому порядку не реалізований ані в Україні, ані в рф.
Польові спостереження на північному прикордонні України підтверджують: російські ПС у безпосередній близькості до кордону здебільшого не мають системного укріплення, окрім базової огорожі першого рівня.
Ця диспропорція між рівнем загроз і рівнем захисту є одним із ключових структурних ризиків для тилових регіонів росії.
Вразливість прикордонної енергосистеми рф – це історія не про «одну точку», а про конфігурацію:
На практиці це означає ризик каскадних ефектів: коли збої в одному вузлі перевантажують сусідні, і далі система входить у режим «доміно» без обов’язкового загальносистемного колапсу, але з відчутним падінням стійкості регіону.
Прикордонна енергосистема росії – це щільний вузол магістральних і транспортно-розподільчих елементів, який забезпечує і побутове споживання, і промисловість, і військову логістику. Вона має три взаємопов’язані проблеми: недостатній фізичний захист, високу концентрацію ризику в багаторівневих ПС та непропорційну залежність залізниці від малих тягових вузлів. На додачу, відновлення таких об’єктів є дорогим і тривалим, особливо під санкційним тиском.
У війні на виснаження саме ці інженерні деталі часто визначають, скільки коштує агресія для країни-агресора, і наскільки довго вона здатна підтримувати темп.
Тягові підстанції – інфраструктура подвійного призначення. Вони не просто «живлять поїзди», а тримають на собі:
Через малу площу та близькість до колій такі об’єкти важко глибоко укріплювати, а їхній вихід з ладу створює лавиноподібні затримки: спершу падає швидкість і пропускна здатність ділянки, далі ростуть «логістичні хвости» на суміжних напрямках. Для прикордонного тилу, який працює на режимі війни, така крихкість – критична.
Бєлгородська область: знищення підстанцій зачепить 1,5 млн жителів. Основне постачання електроенергії йде через вісім промислових ТЕЦ, які пов’язані із промисловими підприємствами: Бєлгородська ТЕЦ, ГТ ТЕЦ «Луч», Губкинська ТЕЦ, Мічурінська ГТ ТЕЦ, та п’ять блок-станцій цукрових заводів. Їх треба знищувати одразу масованим ракетним ударом. Щодо силових підстанцій – достатньо дронового удару.
Найцікавішими є ПС потужністю на 330 кВ – це великі розподільні об’єкти на інші напрямки. Але більше значення мають ті, що «наділені» кількома рівнями потужності. Це великі майданчики із різним обладнанням. Зі втратою цих об’єктів знищується й уся розподільна мережа, зокрема й розрахована на побутових споживачів.
|
Назва підстанції |
Координати |
|
ПС Металургійна 1482 МВА |
51.0577026, 37.9049256 |
|
ПС 330 кВ «Лебеди» |
51.21187, 37.59819 |
|
*ПС 330/220/110/35 кВ «Губкин» |
51.31472, 37.64117 |
|
*ПС «Валуйки» 330/110 кВ |
50.19555, 38.16944 |
|
*ПС Бєлгород 330 кВ |
50.60611, 36.66527 |
|
*ГПП 330/110 кВ «ОЭМК» |
51.15333, 37.93777 |
|
ПС «Строительная» 110/10 кВ |
51.12431, 37.93266 |
|
ПС Старий Оскол 1752 МВА |
51.2676708, 37.9658152 |
|
ПС Фрунзенська 330 кВ |
50.65722, 36.41472 |
|
ТПС «Сажное-тяговая» 110/10/3 кВ |
50.83472, 36.63166 |
|
*ПС 110/35/10 кВ «Оросительная» |
50.15305, 38.14416 |
|
*ПС 110/10/10 кВ «Северная» |
50.66944, 36.55749 |
*виділено найцікавіші об’єкти
Курська область: 1,1 млн жителів, яких забезпечують електроенергією і теплом 11 ТЕЦ у найбільших містах та селищах. Сам Курськ – місто на 405 000 мешканців. На Курській АЕС у роботі зараз 2 ГВт. Постачання: 90% – для промисловості, 10% – для населення
Зауважимо, що згадка у назві житлових масивів вказує на наявність побутових споживачів.
|
Назва підстанції |
Координати |
|
ПС «Железногорская» 1680 МВА |
52.4147165, 35.5117105 |
|
ПС «Садовая» 450 МВА |
51.7921691, 36.182202 |
|
ТПС 110 кВ «Михайловский ГОК» |
52.28666, 35.42638 |
|
ПС «Южная» 330 кВ |
51.63916, 35.95027 |
|
ПС «Сеймская» 330 кВ |
51.72805, 36.45444 |
|
ПС «Курская» 330 кВ |
51.49222, 36.09 |
|
ПС «Рильск» 110 кВ |
51.565, 34.66277 |
|
ПС «Уютное» 110 кВ |
52.05258, 34.79644 |
|
*ПС «Высокая» 110/10 кВ (Курськ) |
51.76055, 36.19916 |
|
*ПС «Льгов» 110/35/10 кВ |
51.65805, 35.26666 |
|
*ПС «Волокно» 110/35/6 кВ (Курськ) |
51.65111, 36.07 |
|
*ПС «Обоянь» 110/35/10 кВ |
51.21916, 36.31222 |
|
*ПС«Лесная» 110/6 кВ (Курськ) |
51.72611, 36.27138 |
|
*ПС «Хомутовка» 110/35/10 кВ |
51.9325, 34.55972 |
|
ПС «Тепличная» 110/6 кВ (Курськ) |
51.64861, 36.12944 |
|
*ПС «Счетмаш» 110/35/10 кВ (Курськ) |
51.75194, 36.12222 |
|
ПС «Аккумуляторная» 110/6 кВ (Курськ) |
51.66361, 36.1075 |
|
ТПС «Полевая» 110/10/3 кВ |
51.61194, 36.49499 |
|
ТПС «Солнцево» 110/10/3 кВ |
51.40638, 36.74972 |
|
ТПС 110/25/10 кВ (Новокасторное) |
51.76444, 38.11027 |
*Виділено найцікавіші об’єкти
Брянська область: 1,2 млн жителів. Із власної генерації там є лише Клінцівська ТЕЦ, яка ледве покриває третину потреби регіону, який є енергодефіцитним і залежить від сусідніх областей. Усі підстанції Брянщини – невеликі та працюють на розподіл по побутових споживачах.
|
Назва підстанції |
Координати |
|
ПС «Новобрянская» 3.5 ГВА |
53.1086607, 34.0454082 |
|
ПС «Найтоповичи» 220/110/10 кВ |
52.775, 32.71361 |
|
*ПС «Белобережская» 500/220 кВ |
53.15083, 34.85222 |
|
ПС «Цементная» 220 кВ |
53.43972, 34.40055 |
|
*ПС «Залинейная» 110/10 кВ |
52.722500, 32.251389 |
|
*ПС «Машзавод» 220/110/10 кВ |
53.29138, 34.3575 |
|
*ПС «Брянская» 220/110/35 кВ |
53.29944, 34.09611 |
|
ПС «Бежицкая» 110/6 кВ |
53.31053, 34.32709 |
|
ТПС «Брянск‑Восточный» 110/35/25/6 кВ |
53.22888, 34.44166 |
|
*ПС «ГПП БМЗ» 110/6 кВ Брянский машиностроительный завод поставщик маневровых тепловозов |
53.29777, 34.33 |
|
ПС «Свенская» 110/6 кВ |
53.17722, 34.37305 |
|
ПС «Дятьковская» 110/35/6 кВ |
53.59444, 34.32472 |
|
ПС «Жуковская» 110/35/10 кВ |
53.52277, 33.73777 |
|
ПС «Погар» 110/35/10 кВ |
52.54222, 33.26055 |
|
ПС «Суземка» 110/35/10 кВ |
52.32083, 34.09555 |
|
ТПС «Холмечи» 110/25/10 кВ |
52.49527, 34.20527 |
|
ПС «Водоочистная» 110/35/6 кВ |
52.765, 32.18833 |
|
ПС «Высокое» 110/6 кВ |
52.76361, 32.93694 |
|
ПС «Залинейная» 110/10 кВ |
52.7225, 32.25138 |
|
ТПС «Навля» 110/35/25/10 кВ |
52.82444, 34.48888 |
|
ПС «Новозыбков-1» 110/6 кВ |
52.5275, 31.90833 |
|
(ПС) «ПНПС „Новозыбков„» 110/6 кВ |
52.50805, 32.01472 |
|
ПС «Комаричи» 110/35/10 кВ |
52.42833, 34.77583 |
|
ПС «Аксинино» 110/35/6 кВ |
53.105, 35.09388 |
|
ПС «Сураж» 110/35/6 кВ |
53.00444, 32.40888 |
|
ТПС «Берёзовский» 110/35/25/10 кВ |
53.50555, 34.72777 |
|
ПС «Трубчевск» 110/10 кВ |
52.57861, 33.74638 |
*Виділено найцікавіші об’єкти
Воронезька область: 2,3 млн жителів. У Воронезькій області багато залізничних тягових підстанцій. Як правило, вони розташовані поблизу невеличких сіл і містечок (які не обов’язково є потужними залізничними вузлами), і забезпечують їх електрикою.
|
Назва підстанції |
Координати |
|
ПС «Лиски» 880 МВА |
51.0098623 39.471068 |
|
ПС «Придонская» 220 кВ |
50.17361, 39.64305 |
|
ТПС железной дороги «Журавка» 110/35 кВ |
49.77321, 39.80984 |
|
ТПС «Райновская» |
50.05194, 39.66222 |
|
ТПС «Лиски-тяга» 110/25/10 кВ |
51.02333, 39.50333 |
|
ПС «Бутурлиновка» 110 кВ |
50.85503, 40.60305 |
|
ПС «Козловка» 110/10 кВ |
50.88861, 40.50972 |
|
ПС «Цементник» 220/10 кВ |
50.37972, 39.63611 |
|
*ПС «Нижний Кисляй» 110/35/10 кВ |
50.86333, 40.15194 |
|
*ПС «Бобров» 220/110/35/10 кВ |
51.06861, 39.98805 |
|
ПС «Новая» 220/110 кВ (Нововоронеж) |
51.28, 39.22166 |
|
*ПС «Латная» 220/110/35 кВ |
51.66777, 38.91277 |
|
ТПС «Отрожка-тяговая» 110/25/6 кВ |
51.73194, 39.29611 |
|
ПС №40 «Кировская» 220/110 кВ |
51.62555, 39.27694 |
|
ТПС «Усмань-тяговая» 220/25/10 кВ |
52.04555, 39.69583 |
|
ТПС «Острогожск-тяговая» 110/25/10 кВ |
50.85083, 39.10361 |
|
ТПС «Таловая-тяговая» 110/25/10 кВ |
51.11472, 40.69416 |
|
ТПС «Подгорная-тяговая» 110/25/10 кВ |
50.41333, 39.64472 |
|
ТПС «Поворино» 110 кВ |
51.18055, 42.25833 |
|
ПС «Кантемировка» 110/35 кВ |
49.68405, 39.85764 |
|
ПС «Большая Грибановка» 110/10 кВ |
51.4525, 41.94111 |
*Виділено найцікавіші об’єкти
Ростовська область: 4,2 млн жителів. У Ростовській області цікава чи не кожна станція, бо в регіоні багато воєнних об’єктів та майданчиків базування літаків і гелікоптерів. Як правило, вони автономні. Але скупчення великої кількості ПС на сусідніх локаціях має викликати запитання.
|
Назва підстанції |
Координати |
|
*ПС «Вёшенская-2» 220/110/10 кВ |
49.54388, 41.81583 |
|
*ПС «Шахты» 500/220/110/10 кВ |
47.76777, 40.35833 |
|
ПС «Ростовская» 500 кВ |
47.47166, 39.63722 |
|
*ПС «НЭБ» 220/110/35/27,5/6 кВ (Новочеркасск) |
47.47722, 40.05805 |
|
*ПС «Койсуг» 220/110/27,5 кВ |
47.04583, 39.69777 |
|
ПС «Р-20» 220 кВ (Калинин) |
47.24027, 39.52722 |
|
ПС «Р-40» 220/110/10 кВ |
47.30527, 39.74555 |
|
*ПС «НЭЗ» 220/110/10 кВ |
47.45777, 40.08944 |
|
*ПС «А-20» 220/110/10 |
47.08277, 39.4475 |
|
*ПС «Т-15» 220/110/10 кВ |
47.33444, 38.89055 |
|
*ПС «Р-4» 220/110/10 кВ (Ростов-на-Дону) |
47.29194, 39.80583 |
|
ПС «Зимовники» 220/110/10 кВ |
47.17111, 42.47027 |
|
ПС «Сальская» 220/110/10 кВ |
46.495, 41.52694 |
|
ПС «Г-20» 220/110/10 кВ |
48.03722, 40.18777 |
|
ПС «Погорелово» 220/110/35/27,5/10 кВ |
48.43277, 40.28777 |
|
ТПС РЖД «Сысоево», 220/110/10 кВ |
49.13944, 40.28527 |
|
ПС «Б-10» 220/110/10 кВ |
48.16777, 40.79138 |
|
ПС «Зерновая» 220/110/10 кВ |
46.8625, 40.30277 |
|
ПС «А-30» 220/110/10 кВ |
46.8725, 39.32444 |
*виділено найцікавіші об’єкти
Краснодарський край: 5,3 млн жителів. Виведення з ладу будь-якої ПС створить «певні незручності» для десятків/сотен тисяч мешканців.
|
Назва підстанції |
Координати |
|
*ПС «Тамань» 500/220 кВ (для Криму) |
45.18916, 37.20916 |
|
ПС «Кубанская» 500 кВ |
44.91, 38.13611 |
|
*ПС «Тихорецк» 500/330/220/110 кВ |
45.85282, 40.15825 |
|
ПС «Центральная» 500/220/110 кВ |
44.58972, 39.68611 |
|
ПС «Порт» 220кВ (Тамань) |
45.19833, 36.66194 |
|
ТПС «Тамань-тяговая» 220/27/10 кВ |
45.16999, 36.70527 |
|
ПС «Вышестеблиевская» 220/110 кВ |
45.21416, 36.99027 |
|
ПС «Восточная» 220/110/10 кВ (Кабардинка) |
44.65777, 37.94666 |
|
*ТПС «Киевское-Тяговая» 220/110/35/27/10 кВ |
45.02888, 37.90027 |
|
ПС «Кирилловская» 220/110/35/10/6 кВ |
44.77722, 37.71277 |
|
ПС «НПС-8» 220 кВ |
44.95527, 37.92972 |
|
ПС «Бужора» 220/110/10 кВ |
44.86194, 37.42277 |
|
ПС «Афипская» 220/110/10 кВ |
44.88833, 38.84527 |
|
ПС «Яблоновская» 220 кВ |
44.96944, 38.95666 |
|
*ПС «Горячий ключ» 220/110/35/25/10/=3 кВ |
44.64277, 39.11472 |
|
ПС «Шепси» 220/110/10 кВ |
44.05416, 39.16444 |
*виділено найцікавіші об’єкти
Газопровід «Джубга-Сочі»: як символ російської «величі» перетворився на вразливий елемент критичної інфраструктури
Принципи інвестування Воррена Баффета, запозичені та власні. Ч. 2. Вартісне інвестування
Стратегії Воррена Баффета, запозичені та власні. Ч.1. Власний доробок
НКЦПФР: ринок сталого фінансування переходить до етапу регуляторної консолідації
Уряд запускає грантову програму для виробників компонентів БпЛА
Україна та Ізраїль узгодили нові напрями торговельно-економічної взаємодії