Впровадження ESG-бенчмарків та EU Green Bond Standard створить нові можливості для українських емітентів і інвесторів

4 грудня відбувся Форум з нагоди запуску Платформи фінансування сталого розвитку — національного координаційного механізму, що має об’єднати політику, інвестиції та регуляторні рішення навколо завдань відновлення України, її євроінтеграції та переходу до довгострокової моделі сталого розвитку. На заході НКЦПФР представляла директорка департаменту стратегічного розвитку Єлізавета Ревіло.

Створення Платформи обумовлене тим, що Україна потребує значних обсягів капіталу для післявоєнного відновлення, інфраструктурних проєктів, енергетичної трансформації та соціального розвитку — а можливостей державного бюджету недостатньо. Завдання платформи — скоординувати державні інституції, донорів, інвесторів і приватний сектор у впровадженні інструментів сталого фінансування.

НКЦПФР очолить підгрупу з ESG-бенчмарків та спільно з НБУ — підгрупу щодо фінансових інструментів. За словами Ревіло, першим кроком стане створення законодавчої рамки для ESG-бенчмарків та визначення вимог до їх розрахунку. Комісія також готує розвиток інструментів сталого фінансування — зелених, соціальних та облігацій сталого розвитку — відповідно до стандартів ЄС, включно з імплементацією European Union Green Bond Standard (EU GBS).

Ревіло нагадала, що після появи в законодавстві норми щодо зелених облігацій Комісія розробила рекомендації з відбору проєктів та оновила Кодекс корпоративного управління, додавши розділ щодо сталого розвитку. Водночас приватний сектор «поки обережно ставиться до м’яких регуляцій», але очікується поступове зростання попиту на такі стандарти.

Платформа також приділятиме значну увагу моніторингу та запобіганню грінвошингу, що має підвищити довіру до ринку сталого фінансування. За словами Ревіло, зараз спостерігається значно краща координація між регуляторами, і новий механізм має забезпечити синергію та прискорення впровадження реформ.

Як це впливає на бізнес

1. Полегшення доступу до капіталу через нові інструменти. Впровадження EU GBS та розвиток ринку зелених, соціальних і sustainability-linked облігацій створює для підприємств можливість залучати кошти під нижчу вартість, якщо вони відповідають ESG-вимогам.
2. Зростання вимог до прозорості та нефінансової звітності. Бізнесам доведеться адаптувати корпоративне управління, розкриття даних та ESG-політики, щоб відповідати новим стандартам, уникати ризиків грінвошингу та залишатися привабливими для інвесторів.
3. Розширення фінансових можливостей для інфраструктурних, енергетичних та інноваційних компаній. Платформа спрямовуватиме капітал у пріоритетні напрямки — від енергоефективності до відновлення критичної інфраструктури, що відкриває додаткові ринки для компаній.
4. Підсилення голосу бізнесу у формуванні регуляцій. Координаційна платформа передбачає системний діалог між державою та інвесторами, а отже компанії отримують більше можливостей впливати на формування ESG-підходів та інструментів фінансування.
5. Зниження ризиків для інвесторів. Робота регуляторів над моніторингом і боротьбою з грінвошингом підвищує якість ринку та довіру до емітентів, що робить українські проєкти конкурентнішими на міжнародному рівні.

Що цьому передувало

За останні два роки Україна активізувала реформи у сфері сталого фінансування, інтегруючи європейські стандарти у національне законодавство. У 2023–2024 роках НКЦПФР розробила рамкові рекомендації щодо відбору зелених проєктів та включила до Кодексу корпоративного управління принципи сталого розвитку.

Паралельно ЄС просував власну регуляторну архітектуру — таксономію сталих інвестицій, вимоги CSRD, ESG-бенчмарки та стандарт EU Green Bond Standard. Україна взяла курс на їх адаптацію для наближення до внутрішнього ринку ЄС.

Потреба в масштабному післявоєнному фінансуванні та інституційно слабко скоординований ринок стали передумовами створення Платформи фінансування сталого розвитку. Новий механізм має забезпечити узгодженість державної політики, єдиний підхід до ESG-стандартів та інструментів, а також прозорий діалог із приватним сектором.

За словами Єлізавети Ревіло, «це лише початок», однак фундамент для системних змін у напрямку сталого фінансування вже закладено.