22 July 2025
Український Центр аналітики та досліджень (UCAI) пропонує своїй аудиторії щотижневий огляд ключових подій, які задають тренди на енергетичних ринках. Ми проаналізували новини та події, що дійсно мають значення для розвитку ситуації, та дали коротке пояснення для кращого розуміння контексту, в якому це все відбувається.
Євросоюз зміг переконати Словаччину, Угорщину та Мальту й одноголосно погодив «один із найжорсткіших санкційних пакетів» проти росії, повідомила 14 липня Верховна представниця ЄС із закордонних справ Майя Каллас.
Це вже 18 санкційний пакет, накладений ЄС на рф від початку повномасштабної війни в Україні в лютому 2022 року. В енергетичній сфері він передбачає кілька заходів:
Новий санкційний пакет ЄС передбачає, серед іншого, відключення 20 російських банків від міжнародної системи SWIFT та повну заборону на фінансові транзакції з ними. Це свідчить про посилення тиску на економічну базу російської агресії – нафтові доходи країни та її банківську систему. Європейські експерти називають його найпотужнішим на сьогодні.
Втім, на думку фахівців американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, реалізація цих заходів стикається з низкою труднощів: обмежені ресурси для контролю за виконанням і відсутність єдиної позиції в межах G7, особливо з боку США.
З іншого боку, Євросоюз прагне прискорити повну відмову від імпорту російського газу. Заборона, як очікується, вступить у дію з 1 січня 2027 року.
Єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що Брюссель «більше не дозволить росії використовувати енергію проти нас». «І ми більше не будемо опосередковано допомагати наповнювати військову скриню кремля», - додав він, коментуючи посилення тиску на москву, яка продовжує агресію проти України.
Єврокомісія представила проєкт найбільшого бюджету в історії Євросоюзу. У період з 2028 по 2034 роки ЄС планує витратити 2 трлн євро, рекордно збільшивши витрати на оборону та зовнішню політику.
Україна може розраховувати щонайменше на 100 млрд євро на відновлення, а також на дотичне фінансування за іншими статтями.
Близько 700–750 млрд євро (або 35% всіх витрат) спрямовується на кліматичні та екологічні ініціативи за програмою «Fit‑for‑55». Серед них – розбудова енергетичної інфраструктури, щоб прискорити інтеграцію вітрових і сонячних електростанцій в мережу.
Однак попереду – два роки складних переговорів, і вже зараз серед єврокомісарів зростає невдоволення: на тлі економічної кризи країни не готові збільшувати свої внески до спільної скарбниці.
Єврокомісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн представила рамковий проєкт наступного семирічного бюджету на 2028–2034 роки 16 липня. З урахуванням погашення післяковідних боргів блок планує витратити 2 трлн євро або 1,26% валового національного доходу (ВНД). Без боргових зобов’язань, що виникли після пандемії, видатки складуть 1,816 трлн євро в цінах 2025 року - це все одно значно більше, ніж нинішній семирічний бюджет (1,2 трлн євро або 1,1% ВНД на 2021–2027 роки).
Витрати на зовнішню політику планується подвоїти – до 200 млрд євро. Це включає гуманітарну допомогу, зовнішні місії ЄС, а також підготовку країн-кандидатів до вступу в ЄС (близько 40 млрд євро). Витрати на оборону Єврокомісія пропонує збільшити вп’ятеро – до 131 млрд євро.
Близько 865 млрд євро з загальної суми в 2 трлн держави зможуть отримати у вигляді субсидій для фермерів, рибалок та бідних регіонів.
Підтримка України в бюджеті винесена окремим рядком: на відбудову країни пропонується виділити 100 млрд євро протягом семи років. Кошти мають бути надані у формі спільного запозичення ЄС під гарантії всіх держав-членів, тому існує ризик чергового демаршу з боку Угорщини. Крім того, Київ зможе претендувати на частку з 200 млрд євро за програмами гуманітарної допомоги та євроінтеграції.
Запропонований бюджетний план – це лише відправна точка. Депутати ЄС, які вже ознайомилися з пропозиціями, зазначають, що «цифри не збігаються». У заявленому вигляді амбітний бюджет навряд чи буде ухвалено, а багато витратних статей зазнають скорочення, в тому числі й на підтримку України.
Невдала презентація викликала скандал у Єврокомісії ще до початку обговорення, повідомляє Financial Times. Команда фон дер Ляєн готувала її в закритому режимі й надала документи з цифрами із запізненням за кілька годин до самого голосування. «Ніхто не знав, що отримає і скільки заплатить, аж до останньої хвилини», – розповів один із дипломатів. Декілька єврокомісарів заявили, що були поставлені перед фактом і фактично «голосували наосліп».
Бюджет має бути одноголосно схвалений усіма 27 країнами ЄС, які роблять внески, прив’язані до їхнього валового національного доходу. Майже двократне зростання видатків викликало роздратування у найбільших донорів, таких як Німеччина, Нідерланди та Швеція. Німеччина одразу відкинула проєкт, назвавши його надмірним на тлі потреби в економії, яка назріла в країнах Євросоюзу.
Комісія запевняє, що внески країн-членів не зростуть пропорційно бюджету. Відсутнє фінансування планується компенсувати за рахунок нових податків: на електронні відходи, тютюн, великі компанії (з оборотом понад 100 млн євро) та посилки з-за кордону. Це може приносити близько 58 млрд євро на рік, але все одно цього буде недостатньо для покриття всіх нових витрат.
Не виключено, як відзначає Financial Times, що заради ухвалення документа доведеться піти на компроміси: скоротити допомогу Україні, переглянути податкову політику або заморозити деякі статті бюджету.
Міноборони США отримає 15% в капіталі найбільшого американського виробника рідкісноземельних металів – компанії MP Materials, і гарантує інвестиції в проєкт. Точна сума «багатомільярдної» угоди невідома, але після новин про неї котирування компанії зросли більш ніж на 50%, а капіталізація наблизилась до $7,5 млрд.
Це незвичайна угода для Пентагону – він нечасто інвестує в компанії приватного сектору. Але американський уряд пішов на цей крок, щоб підірвати монополію Китаю в секторі критичних матеріалів через потужні фінансові вливання в бізнес і обовʼязкову закупівлю певних обсягів видобутих копалин.
Привертає увагу й той факт, що технологічний гігант – компанія Apple – вже заявила про плани придбати рідкісноземельні магніти на $500 млн саме у MP Materials. Мета – розширити ланцюжок поставок на території Сполучених Штатів для виробництва своїх пристроїв у відповідь на заклики адміністрації Дональда Трампа.
Видобуток MP Materials має розпочати у 2028 році, причому з гарантією мінімальних закупівельних цін від Пентагону. Це повинно захистити підприємство від демпінгу з боку Китаю.
«Ініціатива є рішучим внеском адміністрації Трампа в забезпечення незалежності ланцюгів постачання США», – заявив CEO MP Materials Джеймс Літінський. За його оцінкою, попередньо законтрактовані 10 тисяч тонн рідкісноземельних магнітів на рік достатні для того, щоб значною мірою задовольнити як комерційні, так і оборонні потреби Сполучених Штатів.
MP Materials вважається найбільшим виробником руд рідкісноземельних металів у Західній півкулі, забезпечуючи до 15% світового обсягу. Сировинна база компанії – велике родовище Mountain Pass у Каліфорнії. Довгий час видобуток тут стагнував, але активізувався в останні роки на тлі стратегічного протистояння Вашингтону з Пекіном. Торік компанія розпочала пробне виробництво неодимових магнітів для General Motors на підприємстві в Техасі.
Понад десять років Китай мав майже монополію на виробництво рідкісноземельних матеріалів завдяки своїм величезним шахтам та ефективному виробництву. Але тепер MP Materials прагне змінити розподіл сил на американському ринку, відродивши видобувну індустрію на території країни. Це відповідає державній стратегії США зі зменшення залежності від Китаю.
Mountain Pass – легендарне родовище рідкісноземельних елементів (Rare Earth Elements, REE) у Каліфорнії, яке відіграє ключову роль у світовій індустрії високотехнологічних матеріалів. Його вважають головним символом американської сили в цьому стратегічному напрямку, а дежавні інвестиції через Пентагон в розвиток вказують на його важливість для сучасної енергетики, електроніки та оборони.
Репутація «легендарного» родовища Mountain Pass зумовлена унікальними умовами його утворення, які забезпечили настільки високу насиченість REE, що дозволяє позбавити ринок домінуючого тиску з боку Китаю.
REE – це група з 17 хімічних елементів, які є критично важливими для сучасних технологій. Їх використовують у виробництві постійних магнітів (для електродвигунів, вітрових турбін, електромобілів), акустичних систем, смартфонів, лазерів, військової техніки, каталітичних нейтралізаторів для авто. Хоча рідкоземельні елементи не є рідкісними за вмістом у земній корі, їх складно добувати в економічно вигідний і екологічно безпечний спосіб, що робить їх стратегічно важливими ресурсами.
Американська нафтогазова компанія Chevron виграла затяжну суперечку з Exxon Mobil, отримавши можливість завершити найбільшу за останні десятиліття угоду – про придбання Hess за $53 млрд із доступом до родовища в Гаяні, одного з найперспективніших нафтових проєктів у світі.
Chevron домовилася про купівлю Hess ще в жовтні 2023 року. Серед активів Hess, які мали перейти до Chevron, були 30% блоку Stabroek у Гаяні. Exxon є оператором проєкту й володіє 45%, ще 25% належать China National Offshore Oil Corporation (CNOOC). Обидві компанії мали пріоритетне право викупу частки родовища, і саме на цій підставі Exxon подала позов у березні 2024 року. Натомість Chevron доводила, що корпоративне поглинання не підпадає під дію цього права. У п’ятницю міжнародний арбітраж став на бік Chevron і відхилив претензії Exxon.
Як зазначає The Wall Strett Journal, тривале розслідування негативно впливало на котирування Chevron і ставило під загрозу всю угоду. Перемога в спорі зміцнила позиції компанії та зняла частину занепокоєнь інвесторів щодо її довгострокових перспектив.
Крім Chevron і CNOOC, у Гаяні також працюють катарська QatarEnergy, французька TotalEnergies і малайзійська Petronas. Заявлений владою південноамериканської країни рівень видобутку майже 1 млн барелів нафти на добу до 2027 року здатен перетворити цю невелику державу в одного із нафтових лідерів регіону.
За оцінками консалтингової компанії Rystad Energy, це приноситиме Гаяні понад $6 млрд на рік. У глобальному масштабі це не так багато – як за ресурсами, так і за обсягом виробництва.
Розвідані та доступні запаси Гаяни – приблизно 5,5 млрд барелів; загальні, за деякими оцінками, можуть бути в кілька разів вищими (це можна порівняти з резервами деяких країн ОПЕК, хоча нижче за наявні в розпорядженні в інших – наприклад, у Кувейту або Іраку). Але для самої Гаяни, яку вже зараховують до петродержав, це більш ніж істотно. Доходи в $6 млрд – цифра, яку можна порівняти з її нинішнім ВВП, а деякі прогнози стверджують, що нафта забезпечить економіці й істотніше зростання – від 300% до 1000% протягом поточного десятиліття.
Uber оголосив про плани за шість років, починаючи з 2026 року, запустити понад 20 тис. електричних кросоверів Lucid Gravity для створення сервісу роботаксі з фокусом на США. Автомобілі будуть оснащені автопілотом від стартапу Nuro. У межах угоди обидві компанії отримають інвестиції на сотні мільйонів доларів від Uber, йдеться в їх офіційному пресрелізі.
Для Lucid йдеться про $300 млн, згідно з окремими документами, поданими компанією до SEC, повідомляє Reuters. Як зазначає видання, угода свідчить про те, що інтерес до безпілотного таксі та фінансування таких проєктів у США знову зростає – після кількох років спаду, який настав за першою хвилею інвестицій в автономні технології.
Акції Lucid на тлі новини про угоду з Uber зросли більш ніж на 40%.
Ринок роботаксі обіцяє технологічну революція в транспорті, яка трансформує міста, зменшить затори та викиди, змінить моделі власності на авто. Але розвиток залежить від прогресу у штучному інтелекті, законодавстві, суспільній довірі та розвитку інфраструктури: потрібні зарядні станції, спеціальні зони посадки та висадки пасажирів, мережі 5G.
Роботаксі – це електрокари з технологією автономного керування. Їх переваги повʼязані із зниженням витрат, простотою обслуговування, зменшенням викидів парникових і забруднюючих газів.
Наприкінці червня Tesla запустила в тестовому режимі сервіс роботаксі в Остіні (штат Техас), а Waymo (входить до складу Alphabet) планує вийти ще на 10 нових міст у цьому році. Компанії Baidu, Pony.ai, AutoX вже кілька років як активні в Китаї.
За оцінками McKinsey, ринок роботаксі може сягнути $1 трлн до 2035 року.
Гроші в нерухомість: тренди ринку та маяки інвестпривабливості
Бізнес & Клімат: МФО підтримують «альтернативку» в Україні, «зелений демарш» Трампа, ціновий стрибок Nvidia, нова стеля для російської нафти та пошесть парникових газів у Китаї
Бізнес & Клімат: щедрість OPEC+, погані новини для економіки рф, європейська тарифна дипломатія, експансія електрокарів і додаткові податки на «вбивчі» продукти
Реформа звітності для небанківських установ: НБУ оприлюднив проєкт змін
Зеленський підписав закон, що посилює контроль Генпрокурора над НАБУ і САП
Фонд на €200 млн та нова міжурядова угода: Україна та Франція поглиблюють економічну співпрацю