Динаміку стримали стабільні ціни на паливо та комунальні послуги

У жовтні 2025 року річна інфляція в Україні становила 10,9%, що є найнижчим показником від початку року, повідомляє Державна служба статистики. У місячному вимірі споживчі ціни зросли на 0,9%, а базова інфляція — на 0,6%.

Найбільший внесок у зростання цін забезпечили продукти харчування, алкоголь і тютюн. Зокрема, харчові продукти подорожчали на 15,6% у річному вимірі, а лише за жовтень — на 1,6%. Найпомітніше зросли ціни на яйця (+41,9% р/р), тоді як овочі подешевшали на 21,5%, але додали понад 10% за місяць.

Алкогольні та тютюнові вироби подорожчали на 18,6% за рік, одяг і взуття — навпаки, знизилися у ціні на 6%. У секторі житлово-комунальних послуг ціни зросли на 2,4% р/р, а у сфері охорони здоров’я — на 9,9%.

Таким чином, після прискорення інфляційних процесів улітку, восени ринок демонструє стабілізацію динаміки цін і зниження загального інфляційного тиску.

Як це впливає на бізнес

1. Стабілізація інфляції формує передумови для прогнозованої монетарної політики.
   Зниження інфляційного тиску підвищує передбачуваність витрат і дає бізнесу змогу планувати фінансові показники у гривні, зокрема закупівельні ціни, зарплати та кредитні зобов’язання.
2. Рітейл та харчова промисловість стикаються з асиметрією цін.
   З одного боку, зростання вартості продовольства підштовхує обіговий капітал компаній в агро- та торговельному секторі. З іншого — падіння цін на овочі і часткове сезонне здешевлення енергоносіїв зменшує маржу у виробників, які орієнтовані на внутрішній ринок.
3. Енергетичні та логістичні компанії отримують короткострокову стабільність.
   Майже нульова динаміка цін на паливо та енергію дозволяє бізнесу прогнозувати витрати на транспортування і виробництво в зимовий період. Це особливо важливо для експортерів і галузей із високою енергоємністю.
4. Інвестиційна привабливість гривневих активів зберігається.
   За умов контрольованої інфляції та стабільного валютного курсу інвестори зберігають довіру до державних цінних паперів, що допомагає державі фінансувати дефіцит без емісійних ризиків, а бізнесу — зменшити інфляційні очікування.

Що цьому передувало

Протягом 2024–2025 років Національний банк України утримував жорстку монетарну політику, щоб стримати інфляційні очікування після сплеску енергетичних і продовольчих цін, спричинених війною.

Після зниження інфляції нижче 12% у другому півріччі 2025 року НБУ зосередився на підтримці стабільності гривні та відновленні кредитування. Водночас уряд посилив контроль над соціально значущими цінами й обмежив підвищення тарифів у комунальній сфері.

Додатковими факторами уповільнення інфляції стали:

• покращення логістики для агроекспорту після стабілізації чорноморських маршрутів;
• зміцнення гривні завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів;
• сезонне здешевлення енергоносіїв на світових ринках.

Таким чином, жовтневі показники свідчать про перехід економіки до помірної інфляційної динаміки, що створює сприятливі умови для поступового зниження облікової ставки та відновлення інвестиційної активності бізнесу.