Підвищення бюджетних потреб і енергетичний дефіцит змушують регулятора утримувати жорсткі монетарні умови

Правління Національного банку України ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 15,5%.

Регулятор пояснює, що попри поступове зниження інфляції впродовж останніх місяців, інфляційні очікування залишаються підвищеними, а ризики зростання цін – насамперед через енергетичний дефіцит і зростання бюджетних потреб – посилилися.

«Щоб зберегти привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку та тенденцію зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики, НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови», — йдеться у повідомленні НБУ.

Згідно з оновленим жовтневим макропрогнозом, базовий сценарій передбачає початок зниження облікової ставки у першому кварталі 2026 року. Водночас регулятор наголошує, що у разі посилення проінфляційного тиску процес пом’якшення монетарної політики може бути відкладено.

Як це впливає на бізнес

1. Вартість кредитів залишиться сталою.
Рішення зберегти ставку означає, що вартість корпоративного та споживчого кредитування у найближчі місяці не знизиться. Банки продовжать орієнтуватися на поточні рівні ставок за гривневими ресурсами, що зберігає обережність бізнесу щодо нових позик.

2. Привабливість гривневих інструментів для інвесторів.
Висока ставка підтримує доходність ОВДП, що залишається важливим інструментом фінансування бюджету. Для бізнесу це означає конкуренцію за ліквідність з боку держави, проте водночас — стабільність валютного ринку.

3. Контроль за інфляцією — фактор передбачуваності.
Підтримання жорстких монетарних умов дає змогу утримувати інфляційні очікування в межах прогнозу. Для компаній це створює більш прогнозоване середовище для планування цін і контрактів, особливо у секторах із високою імпортною складовою.

4. Вплив на інвестиційні рішення.
Висока облікова ставка продовжує стримувати інвестиційну активність у капіталомістких галузях, зокрема будівництві та виробництві. Водночас стабільність гривні та контрольована інфляція можуть підвищити довіру довгострокових інвесторів.

Що цьому передувало

Національний банк упродовж 2024–2025 років поступово знижував облікову ставку з 25% до 15,5%, реагуючи на стабілізацію макроекономічних показників і стриману інфляцію.
Попередній прогноз НБУ передбачав початок циклу пом’якшення наприкінці 2025 року — до 14,5%, а на кінець 2026 року — до 12,5%.
Проте на тлі зростання фіскальних ризиків, енергетичного дефіциту та волатильності світових цін на енергоносії регулятор скоригував свої очікування.
Утримання ставки на поточному рівні є профілактичним рішенням для збереження стабільності валютного ринку та поступового зниження інфляції до середньострокової цілі в 5%.