19.12.2025
Національний банк у Звіті про фінансову стабільність констатує поглиблення ролі банківського сектору як фінансового посередника: банки стійко нарощують кредитні портфелі та активно інвестують в інфраструктуру, що дозволяє економіці дедалі більше спиратися на внутрішні ресурси як під час війни, так і в перспективі повоєнної відбудови.
У другому півріччі економіка зростала, інфляція сповільнювалася, доходи бізнесу та населення підвищилися. Водночас енергодефіцит, спричинений війною, стримує економічну активність і погіршує очікування, через що в подальшому НБУ прогнозує уповільнення економічного зростання. Ключовою опорою макрофінансової стабільності залишається зовнішня фінансова підтримка, хоча зберігаються ризики її неритмічності.
Банківська система входить у цей період із високими показниками ліквідності та достатнім запасом капіталу. За результатами оцінки стійкості у 2025 році, яка вперше від початку повномасштабної війни включала стрес-тест за несприятливим сценарієм, банки загалом здатні витримати навіть кризові шоки, співмірні з 2022 роком.
1. Доступ до кредитування залишається ключовим драйвером
Банки всіх груп активно нарощують кредитування бізнесу та населення. Основу портфелів і надалі становлять кредити МСП, однак у другому півріччі зріс попит великого бізнесу на інвестиційні позики, який банки задовольняють. Це означає, що навіть в умовах війни кредитний канал для інвестицій залишається відкритим.
2. Держава частково компенсує ризики через банки
У разі пауз у зовнішньому фінансуванні уряд зможе частково покладатися на банки для фінансування бюджету через ОВДП. Для бізнесу це двоякий сигнал: з одного боку — стабільність фінансування держави, з іншого — потенційна конкуренція між держпаперами та кредитуванням приватного сектору за ліквідність.
3. Іпотека та нерухомість — відкладене відновлення
Роздрібне незабезпечене кредитування залишається привабливим для більшості банків, однак іпотечне кредитування розвивається повільно. НБУ очікує пожвавлення інтересу банків лише після запуску компенсаційної моделі у 2026 році. Зволікання з її впровадженням відтерміновує повноцінну кредитну підтримку ринку нерухомості та суміжних галузей.
4. Податковий тиск обмежує кредитний потенціал
Підвищення податку на прибуток банків до 50% з 2026 року звужує можливості банків для подальшого нарощування операцій. За оцінкою НБУ, така ставка є значно жорсткішою, ніж у країнах ЄС, погіршує інвестиційну привабливість фінсектору та може ускладнити приватизацію державних банків. Для бізнесу це означає ризик дорожчого або стриманішого кредитування у середньостроковій перспективі.
5. Страховий ринок поступово розширює інструменти
Небанківський фінансовий сектор, насамперед страхування, проходить трансформацію: ринок очищений від слабких гравців, активи та премії зростають. Уже з’являються продукти страхування воєнних ризиків, що поступово знижує невизначеність для інвесторів і бізнесу, хоча повноцінна системна модель ще формується.
Поточна динаміка є результатом адаптації фінансового сектору до умов повномасштабної війни та паралельного руху до євроінтеграції. У попередні роки НБУ сфокусувався на очищенні сектору, підвищенні капіталізації та відновленні інструментів ризик-менеджменту.
У 2025 році вперше після 2022-го було повернуто стрес-тестування за несприятливим сценарієм, що підтвердило загальну стійкість системи. Водночас регулятор готує сектор до наступного етапу: з 2027 року банки мають дотримуватися буферів капіталу та вимог Pillar II, а мінімальна вимога до достатності капіталу буде знижена з 10% до 8% — відповідно до практики ЄС.
Таким чином, фінансовий сектор входить у фазу, коли поєднуються три процеси: активне кредитування економіки, поступове посилення регуляторних вимог за стандартами ЄС та зростання фіскального навантаження на банки. Баланс між цими факторами й визначатиме, наскільки фінансова система зможе й надалі підтримувати бізнес і відбудову економіки.
Оборонлогістика: структура, діяльність, флот і роль у військовій логістиці РФ
Курсько-Краснодарська дуга: куди бити, щоб знеструмити російську енергетику поблизу кордонів України
Газопровід «Джубга-Сочі»: як символ російської «величі» перетворився на вразливий елемент критичної інфраструктури
Зелені правила і аграрні стандарти ЄС: Україна готова переходити до наступного етапу переговорів
Defence City переходить у практичну фазу: Кабмін ухвалив пакет рішень для оборонної індустрії
ОІР як новий інструмент для ринку капіталу: НКЦПФР представила законопроєкт