Дайджест головних новин енергетичного переходу

Український Центр аналітики та досліджень (UCAI) пропонує своїй аудиторії щотижневий огляд ключових подій, які задають тренди на енергетичних ринках. Ми проаналізували новини та події, що дійсно мають значення для розвитку ситуації, та дали коротке пояснення для кращого розуміння контексту, в якому це все відбувається.

Що обіцяє торговельна угода ЄС і США

Президент США Дональд Трамп і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у неділю, 27 липня, оголосили про досягнення торговельної угоди. Завдяки цьому сторонам вдалося уникнути торговельної війни незадовго до дедлайну 1 серпня.

На перший погляд, угода виглядає як капітуляція ЄС. Згідно із заявою президента США, Євросоюз отримує єдине експортне мито в 15% (включно з автомобілями), водночас усі країни блоку відкривають свої ринки для американського імпорту. Додатково ЄС зобов’язується закупити енергоносії у США на $750 млрд і інвестувати в американську економіку $600 млрд. понад попередні зобов’язання. Ця остання сума до того ж не включає нове оборонне замовлення у США в межах НАТО – Трамп кілька разів наголосив на цьому.

«Глибока іронія полягає в тому, що лідерам ЄС довелося летіти до Великої Британії для фінального узгодження найбільшої угоди союзу з часів Brexit. Але саме цього хотів Трамп – і саме це він отримав», - зауважує Politico. Умови угоди Великої Британії зі США, до того ж, м’якші, ніж для ЄС – єдине мито становить 10%, а не 15%.

Текст угоди у відкритому доступі відсутній – що, на жаль, уже стало стандартом для двосторонніх угод зі США. Як пише The Wall Street Journal, сторони вже публічно розходяться в інтерпретаціях. Трамп стверджує, що мита на європейську сталь і алюміній залишилися на рівні 50%, фон дер Ляєн – що узгоджено квоти, у межах яких мита можуть бути нижчими.

Трамп сказав, що ЄС «погодився відкрити ринки країн-членів для торгівлі з нульовими митами». Президентка ЄК – що лише на взаємній основі та лише для частини товарів – наприклад, авіаційних компонентів, напівпровідників і вибраної сільгосппродукції.

У версії Трампа єдине мито 15% поширюється на все, крім фармацевтичної продукції та металів. У версії фон дер Ляєн – воно охоплює весь експорт ЄС і не додається до секторальних мит.

Джерела Bloomberg повідомляють, що Євросоюз справді домігся винятків: «загальне» мито 15% не стосується принаймні фармацевтичної продукції та частини напівпровідників. Що ж до вина й спиртних напоїв – наразі незрозуміло.

Без укладання торговельної угоди, за оцінками Bloomberg, загальна середня ефективна ставка мита на імпорт ЄС до США з нинішніх 13,5% підвищилася б до майже 18% з 1 серпня. Нова угода знижує цей показник до 16%. «Мита не можна недооцінювати, але це найкраще, що ми змогли отримати», – заявила фон дер Ляєн.

«Євросоюз гідно розіграв погані карти. ЄС бачить цінність у здорових, стабільних і відкритих торговельних відносинах, а президент Трамп – ні. Саме ця проста динаміка й визначила невигідну позицію ЄС на переговорах», – цитує Bloomberg колишнього американського торгового переговірника Стівена Олсона. «Ризик тарифної ескалації тепер знято, а разом із ним зникає один із ключових макроекономічних чинників невизначеності. Для інвесторів це не просто полегшення, а зелене світло», – сказав агентству один із аналітиків.

Угода принаймні краща за справжню торговельну війну з 30% митами з боку США та помстою від ЄС у вигляді симетричних мит на $100 млрд і репресій проти американських техногігантів. «Європейські чиновники вважають, що нові мита насправді не будуть суттєво вищими за чинні Загальне навантаження на експорт ЄС до США – з урахуванням поточних 10%-вих мит і секторальних заходів – і без того наближається до 15%», – зазначає The Wall Street Journal.

Після врегулювання з ЄС у США на черзі – Китай. Переговори делегацій розпочалися в понеділок у Стокгольмі, але від них очікують не підписання угоди, а продовження торговельного перемир’я. Крім того, Сполученим Штатам ще належить остаточно визначитися щодо мит із головними торговельними партнерами – Канадою та Мексикою.

Контекст

Торговельна угода ЄС із Трампом, яка передбачає зобов’язання закупівлі американських енергоносіїв на $750 млрд, допоможе Європі швидше відмовитися від російського імпорту. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона уточнила, що зазначена сума буде розподілена на три роки.

«Ми хочемо повністю позбутися російського викопного палива, і саме тому дуже вітаємо закупівлю більш доступного та якісного зрідженого газу зі США», – сказала фон дер Ляєн.

Європейські енергетичні компанії вже підписали угоди про майбутні постачання ЗПГ із американських проєктів, які або плануються, або вже реалізуються. «Але детальна інформація про те, як саме буде реалізоване значне збільшення імпорту, наразі відсутня», – підсумовує видання Axios.

---

Цифрові валюти стають мейнстрімом

Інвестиційний банк JPMorgan остаточно відійшов від колишньої політики свого керівника Джеймі Даймона, який раніше називав біткоїн «фінансовою пірамідою, вигідною лише шахраям і вбивцям», і готується приймати криптовалюти як заставу.

Банк планує почати працювати з біткоїном та ethereum вже наступного року, тим самим закріплюючи перехід криптоактивів у мейнстрім.

Сам Джеймі Даймон цього року порівнював біткоїн із шкідливою звичкою: «Курити шкідливо, але це ваш вибір і право. Так само і з купівлею біткоїна». Вісім років тому він називав біткоїн «шахрайством», яке «врешті-решт вибухне», і що операції з ним може приносити користь лише наркоторговцям та вбивцям. Крім того, Даймон казав, що звільнить будь-якого трейдера, який торгує цифровими валютами.

Співрозмовник Financial Times, знайомий із питанням, зазначив, що така позиція CEO відштовхувала «деяких потенційних клієнтів», які або заробили свої гроші за допомогою криптоактивів, або вірили у їх довгостроковий потенціал.

Контекст

18 липня США ухвалили перший в історії закон про криптовалюти, що отримав назву GENIUS Act. Точніше, він стосується стейблкоїнів – того типу криптовалюти, курс якої прив'язаний до стабільного активу, найчастіше до долара США, євро або золота.

На папері все виглядає добре для індустрії стейблкоїнів: попри досить жорстке регулювання, вони отримують легальний статус, а це означає, що на ринок зможуть вийти великі гравці.

Однак не всі з них стануть бенефіціарами закону. У першу чергу це стосується USDT – одного з найпопулярніших у світі доларових стейблкоїнів. Для багатьох інших стейблкоїнів легальний статус знизить ризики крахів, подібних до того, що стався з TerraUSD.

Багато аналітиків вважають, що головним вигодонабувачем закону стане компанія Circle, а її стейблкоїн USDC (USD Coin) – основним «офіційним» цифровим доларом.

Критики закону вказують, що ціна за легітимізацію може бути надто високою, особливо для інноваційної та децентралізованої частини криптоекосистеми, зокрема DeFi (Decentralized Finance – це альтернатива традиційним фінансам, яка працює без банків, брокерів чи інших посередників, повністю на базі блокчейну та смарт-контрактів).

Крім того, деякі емітенти стейблкоїнів – наприклад, Tether (емітент популярного USDT) – ризикують опинитися в «сірій зоні».

---

Tesla продовжує падіння

Tesla відзвітувала про найгірший квартал майже за десятиліття та попередила про «важкі» часи. Компанія страждає від зниження продажів, зникнення субсидій і наслідків політичної активності Ілона Маска.

У другому кварталі 2025 року скоригований прибуток компанії виявився нижчим за очікування аналітиків. Виручка зменшилася на 12% у річному вимірі – до $22,5 млрд, а чистий прибуток впав на 16% – до $1,2 млрд.

Реалізація автомобілів скорочується, як і їхня середня ціна (навіть оновлена версія флагманського кросовера Model Y не допомагає). «Зелені» кредити більше не рятують ситуацію: дохід від їхнього продажу впав на 26% порівняно з першим кварталом і більш ніж удвічі проти результатів минулого року – до $439 млн.

Далі буде лише гірше: новий «великий і прекрасний» закон Трампа скасовує штрафи за невиконання екологічних стандартів і ставить під сумнів усе майбутнє механізму торгівлі квотами на викиди.

Tesla також вимушено витратила додатково $300 млн через мита на китайські компоненти – насамперед батареї. Фінансовий директор попередив, що ця сума зростатиме. Крім того, Трамп скасував федеральний кредит у $7500 на купівлю електромобілів, починаючи з осені.

Ілон Маск попередив, що Tesla «втратить багато стимулів» і може пережити кілька важких кварталів. На цьому тлі, як зазначає Bloomberg, на презентації звіту майже не говорили про автомобільний бізнес, а натомість зосередилися на планах масштабування роботаксі, запуску нової закусочної Tesla і виробництві робота Optimus з елементами штучного інтелекту.

У день публікації звіту акції Tesla впали на 5,3%. З моменту піку в грудні компанія втратила 30% капіталізації.

Контекст

Маск явно переключив фокус із електромобілів на автономні сервіси. Він стверджує, що до кінця року безпілотні таксі будуть доступні половині населення США, але визнає, що все залежатиме від отримання дозволів від влади (а стосунки з урядом у нього напружені). Наразі вся увага – до тестування сервісу в Остіні (Техас).

Втім, інвестори не почули від Маска жодних деталей – тож можуть дійти висновку, що він надто довго зберігає оптимізм при поганих результатах. Волл-стріт розачарована відсутністю чітких прогнозів від керівництва, невизначеністю щодо масштабування продуктів на основі ШІ (роботаксі, автопілот, гуманоїд Optimus), а також скасуванням податкових пільг на електромобілі у США з IV кварталу 2025 року.

Додатковий чинник – погіршення зовнішніх умов. Компанія вже відчула зростання митного навантаження ($300 млн за квартал). Конкуренція на ринку електромобілів у Китаї та Європі посилюється, а Tesla ще не озвучила чіткої стратегії захисту своєї частки ринку.

Маск підтвердив, що масове виробництво Model 2 – доступнішої для споживачів моделі – заплановане на друге півріччя. Проте темпи будуть нижчими, ніж очікувалося. Також компанія підтвердила, що у 2025 році розпочне виробництво літієвої сировини, катодів і акумуляторів у США. Локалізація ланцюга постачання має піти на користь – це може знизити собівартість і залежність від зовнішніх контрагентів.

А от ключовим репутаційним ризиком для майбутнього Tesla аналітики Goldman Sachs назвали особисто Ілона Маска і його непередбачувану поведінку.

---

Їжа дорожчає через зміну клімату

Авторитетне дослідження кількох європейських наукових команд за участі Європейського центрального банку (ЄЦБ) та Food Foundation дійшло висновку, що саме безпрецедентні кліматичні екстремуми останніх років стали причиною зростання цін на продукти харчування у 18 країнах, економіки яких були вивчені аналітиками. 

До цього виявилися чутливими як розвинені країни (на кшталт Великої Британії, де ціни на картоплю зросли на 20% через надмірну вологість повітря, або Італії, де вартість оливкової олії безпрецедентно зросла в ціні через посуху), так і країни, що розвиваються – наприклад Індія, де через спеку ціни на цибулю та картоплю майже подвоїлися.

Це має серйозні наслідки – і не лише у вигляді інфляції, яку важко стримати, чи успіху політиків-популістів на виборах. Малозабезпечені домогосподарства змушені переходити на нездорову їжу, яка в середньому вдвічі дешевша за повноцінне харчування, тим самим підвищуючи майбутнє навантаження на системи охорони здоров’я.

Чи не головний висновок дослідження, підготовленого до спеціального кліматичного саміту ООН, який проходить в Ефіопії на поточному тижні, такий: ситуація лише погіршуватиметься, якщо терміново не скоротити викиди парникових газів.

Контекст

У січні 2025 року було зафіксовано середню глобальну температуру +1,75 °C відносно доіндустріального рівня – цей показник  вище ключового порогу Паризької угоди у +1,5 °C, і він також став 18-м рекордом за останні 19 місяців.

Червень 2025 року став найспекотнішим місяцем у західній Європі за всю історію спостережень з середньою температурою 20,49 °C, що на 2,81 °C вище за середній показник 1991–2020 років.

Температури минулого місяця побили рекорди в Португалії, де спека сягала 46,6 °C, в Іспанії – 46,0 °C,  у Греції – 45‑46 °C і безпрецедентних 50,5 °C в Туреччині.