Держава розраховує компенсувати дефіцит бюджету за рахунок фінсектору

Президент України Володимир Зеленський 24 грудня підписав ухвалений Верховною Радою законопроєкт №14097, який, зокрема, встановлює ставку податку на прибуток банків у розмірі 50%. Нові правила почнуть застосовуватися з 2026 року.

Хоча документ містить низку податкових та регуляторних змін, ключовою новелою є саме подвоєння податку на банківський прибуток. За попередніми оцінками, протягом чотирьох кварталів 2026 року це може принести держбюджету 15–23 млрд грн, а за перший квартал 2027 року — ще близько 5 млрд грн.

Окрім цього, закон передбачає:

• відтермінування запуску е-акцизу до 1 листопада 2026 року;
• скасування статусу банків як податкових агентів у процедурах банкрутства фізичних осіб;
• продовження пільг із ПДВ:
• до 1 січня 2029 року — у сфері енергетики;
• до 1 січня 2027 року — для постачання БпЛА, антидронових рушниць та обладнання для оборони;
• скасування спрощеної системи оподаткування для охоронної діяльності;
• уточнення механізмів нарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань;
• внесення змін до Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Як це впливає на бізнес

Банківський сектор: скорочення можливостей для зростання

Підвищення податку до 50% істотно зменшує чистий прибуток банків, що обмежує їхню здатність:

• нарощувати капітал;
• розширювати кредитування;
• інвестувати в цифрову та операційну стійкість.

Фактично банківський сектор стає фіскальним донором бюджету, що може стримувати його роль як фінансового посередника в економіці.

Кредитування бізнесу: потенційний ефект охолодження

За вищого податкового навантаження банки можуть:

• більш обережно підходити до видачі довгострокових кредитів;
• закладати податкові витрати у вартість фінансування;
• концентруватися на менш ризикових позичальниках.

Це створює ризики дорожчого та менш доступного кредиту для бізнесу, особливо МСП.

Інвестиційна привабливість фінсектору

Ставка 50% робить український банківський сектор одним із найбільш оподаткованих у Європі. Це може:

• знизити інтерес приватних інвесторів;
• ускладнити плани з приватизації держбанків;
• послабити мотивацію до входу нових гравців.

Непрямий позитив для окремих галузей

Продовження ПДВ-пільг для енергетики та оборонних постачань створює фінансову передбачуваність для бізнесу в цих секторах, частково компенсуючи негативний ефект жорсткішого фіскального підходу до банків.

Що цьому передувало

У 2023–2025 роках банківський сектор демонстрував високу прибутковість, значною мірою завдяки:

• операціям з державними цінними паперами;
• стабільній ліквідності;
• обмеженим кредитним ризикам порівняно з реальним сектором.

На тлі хронічного дефіциту бюджету, потреб у фінансуванні оборони та соціальних видатків уряд неодноразово сигналізував про намір посилити податкове навантаження на надприбуткові сектори.

Підвищення податку на прибуток банків стало політичним компромісом між потребами бюджету та бажанням не переглядати базові податки для реального сектору. Водночас Національний банк раніше застерігав, що надмірне фіскальне навантаження на банки може підірвати кредитну підтримку економіки у середньостроковій перспективі.

Таким чином, закон №14097 закріплює модель, за якої банківський сектор у 2026–2027 роках відіграватиме переважно фіскальну роль, тоді як баланс між наповненням бюджету та стимулюванням економічного зростання залишатиметься ключовим викликом для економічної політики держави.