Оновлені вимоги діятимуть з кінця 2025 року та знижують регуляторний тиск на банки

Національний банк України затвердив зміни до Положення про порядок визначення банками мінімального розміру операційного ризику. Оновлення узгоджує українські вимоги з оновленим підходом Європейського Союзу, який застосовується з 1 січня 2025 року до розрахунку капіталу на покриття операційного ризику.

Йдеться про коригування стандартизованого підходу, що діє в Україні з 2021 року та базується на принципах Basel III (Finalising post-crisis reforms). Повноцінне впровадження цього підходу в ЄС потребувало адаптації окремих норм українського регулювання.

Ключові зміни:

• скасовано внутрішній мультиплікатор збитків, який враховував історичні втрати банку від операційного ризику;
• запроваджено диференціацію коефіцієнта зважування — від 0,12 до 0,18 залежно від розміру бізнес-індикатора банку;
• для більшості банків коефіцієнт зважування фактично становитиме 0,12, замість раніше уніфікованого рівня 0,15.

Зміни затверджені постановою Правління НБУ №149 від 19 грудня 2025 року та набрали чинності 23 грудня 2025 року. Банки можуть врахувати оновлені вимоги у розрахунках нормативів капіталу вже з 29 грудня 2025 року за умови приведення внутрішніх документів у відповідність до 27 січня 2026 року.

ЯК ЦЕ ВПЛИВАЄ НА БІЗНЕС

1. Вивільнення капіталу в банківській системі

Зниження коефіцієнта зважування для більшості банків означає меншу потребу в капіталі для покриття операційного ризику. Це створює потенціал для вивільнення регулятивного капіталу, який банки можуть спрямувати на кредитування бізнесу або інвестиції.

2. Менша залежність від історичних збитків

Скасування мультиплікатора збитків зменшує регуляторний «штраф» для банків із негативною історією операційних втрат. Для клієнтів банків це означає більш рівні умови доступу до фінансування, незалежно від минулих подій у конкретній фінустанові.

3. Стимул до масштабування бізнесу банків

Оскільки бізнес-індикатор прямо пов’язаний із обсягами діяльності банку, оновлений підхід менше стримує зростання великих банків. Це важливо в умовах війни та відновлення, коли фінансова система має підтримувати економіку без надмірного регуляторного тиску.

4. Сигнал для інвесторів і міжнародних партнерів

Гармонізація з підходами ЄС підвищує порівнюваність українських банків із європейськими, що знижує регуляторні ризики для інвесторів і покращує умови залучення капіталу в банківський сектор.

5. Операційне навантаження у короткостроковій перспективі

Водночас до кінця січня 2026 року банки мають оновити внутрішні документи та перерахувати операційний ризик заднім числом (станом на 1 січня 2025 року), що потребує додаткових ресурсів і комплаєнс-зусиль.

ЩО ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО

Україна почала впроваджувати стандартизований підхід до оцінки операційного ризику у 2021 році, орієнтуючись на Basel III. Через війну та перехідний період регулятор застосовував спрощені та уніфіковані параметри, зокрема єдиний коефіцієнт зважування.

У 2025 році Європейський Союз завершив повноцінне впровадження оновленого підходу до операційного ризику, який відмовився від урахування історичних збитків і зробив акцент на масштабі бізнесу. Це стало частиною ширшого процесу гармонізації банківського регулювання в ЄС.

Оновлення Положення НБУ є логічним кроком у межах євроінтеграції фінансового сектору та підготовки банківської системи України до роботи за правилами, максимально наближеними до європейських, із збереженням спроможності кредитувати економіку в умовах війни та відновлення.