Регулятор уточнив імпорт товарів, витрати на подорожі та обсяги приватних грошових переказів

Національний банк України розпочав публікацію деталізованих даних щодо операцій інших фінансових корпорацій у розділі «Статистика зовнішнього сектору» на своєму офіційному сайті. Це відбувається в межах реалізації Програми розвитку офіційної статистики до 2028 року, затвердженої урядом у 2023 році, та є частиною переходу до стандартів BPM6 МВФ.

Йдеться не про зміну макропоказників, а про поглиблення секторальної деталізації: відповідні операції й раніше враховувалися у платіжному балансі, однак тепер виокремлюються в окремий сектор «інші фінансові корпорації». Дані оприлюднено ретроспективно з 2020 року.

Паралельно НБУ здійснив уточнення низки статей платіжного балансу:

• переглянуто експорт та імпорт товарів за 2020–2023 роки через оновлені дані щодо поштових відправлень (імпорт зріс сумарно на кілька млрд доларів, експорт — на сотні млн доларів);
• зменшено імпорт за статтею «Подорожі» за 2023 рік на $1,5 млрд унаслідок перегляду резидентності осіб, які перебували за кордоном понад рік;
• уточнено дані щодо приватних грошових переказів за 2024 рік та І–ІІІ квартали 2025 року (загальне зменшення — $305 млн за дев’ять місяців 2025 року), з урахуванням оновленої методології Національного банку Польщі.

ЯК ЦЕ ВПЛИВАЄ НА БІЗНЕС

1. Більша прозорість для інвесторів і фінансового сектору

Поява окремих даних щодо інших фінансових корпорацій (страхові, фінансові компанії, фонди тощо) підвищує якість макроаналітики. Для інвесторів, банків і рейтингових агентств це означає краще розуміння структури фінансових потоків, ризиків і ролі небанківського сектору у зовнішніх операціях.

2. Корекція уявлень про імпорт та споживчий попит

Збільшення історичних обсягів імпорту (через поштові відправлення) свідчить, що фактичний попит на імпортні товари був вищим, ніж раніше відображалося у статистиці. Це важливо для компаній у сфері e-commerce, логістики, митного брокериджу та роздрібної торгівлі — переглядаються базові макроприпущення щодо ринку.

3. Менший тиск «подорожей» на зовнішній баланс

Зменшення імпорту за статтею «Подорожі» через перегляд резидентності знижує номінальний дефіцит за цією статтею. Для бізнесу та аналітиків це означає точніше уявлення про реальні витрати резидентів за кордоном і менший статистичний перекіс у структурі поточного рахунку.

4. Уточнення переказів — сигнал для фінсектору та споживчого ринку

Зниження оцінок приватних грошових переказів з Польщі та загалом — це корекція очікувань щодо валютних надходжень населення. Для банків, ритейлу та сервісних бізнесів це означає обережніший підхід до прогнозування внутрішнього попиту та ліквідності домогосподарств.

5. Підготовка до євроінтеграції та вимог МВФ

Гармонізація статистики з BPM6 — це інституційний сигнал для міжнародних партнерів. Для бізнесу це зменшує країнові ризики у звітах інвесторів і полегшує порівняння України з іншими країнами під час залучення капіталу.

ЩО ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО

Після початку повномасштабної війни НБУ та уряд зосередилися на підтримці макрофінансової стабільності, водночас відклавши частину структурних реформ. У 2023 році Кабмін затвердив Програму розвитку офіційної статистики до 2028 року, яка передбачає поетапне приведення статистики України у відповідність до стандартів ЄС та МВФ.

Одним із ключових елементів цієї програми стало поглиблення секторальної деталізації платіжного балансу та активніше використання дзеркальної статистики й міжнародних джерел даних (зокрема, центральних банків країн ЄС).