Режим передбачає звільнення прибутку від оподаткування, контроль реінвестицій і підтримку релокації виробничих потужностей

Кабінет Міністрів України ухвалив пакет документів, розроблений Міністерством оборони, який забезпечує запуск із 5 січня 2026 року спеціального правового режиму Defence City — інструменту державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Про це повідомляється у рішенні уряду.

За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, режим буде відкритий для підприємств, що мають стратегічне значення для обороноздатності України та відповідають встановленим стандартам і критеріям.

Уряд, зокрема, затвердив:

• процедуру набуття статусу резидента Defence City, порядок ведення реєстру резидентів та розгляду заяв;
• методику розрахунку частки оборонного (кваліфікованого) доходу, яка є ключовою для доступу до режиму;
• механізми контролю за дотриманням вимог, зокрема за цільовим використанням прибутку, звільненого від оподаткування;
• процедуру щорічного підтвердження відповідності резидентів встановленим критеріям.

Окремо врегульовано питання безпеки та захисту чутливої інформації: резиденти Defence City зможуть ініціювати обмеження доступу до окремих публічних реєстрів і відомостей. Також затверджено порядок релокації виробництв і підвищення захищеності потужностей, із чітким розподілом ролей між центральною владою, ОВА та Міністерством оборони.

Фінансову основу режиму частково закріплено в законі «Про Державний бюджет України на 2026 рік»: 50% ПДФО, сплаченого резидентами Defence City, зараховуватиметься до спеціального фонду бюджету відповідної громади.

ЯК ЦЕ ВПЛИВАЄ НА БІЗНЕС

1. Формування спеціального «коридору» для оборонних компаній

Defence City створює окремий регуляторний режим для підприємств ОПК із прогнозованими правилами доступу, контролю та підтримки. Для бізнесу це означає зменшення регуляторної невизначеності та можливість довгострокового планування інвестицій.

2. Податкові стимули з жорсткою умовністю

Звільнення прибутку від оподаткування можливе лише за умови його реінвестування у розвиток діяльності. Це стимулює масштабування виробництва, R&D і модернізацію, але водночас посилює фінансову дисципліну та контроль з боку держави.

3. Зниження безпекових і операційних ризиків

Механізми обмеження доступу до чутливої інформації, а також державна координація релокації та захисту виробництв зменшують ризики для ланцюгів постачання і фізичної безпеки активів — критичний фактор для інвесторів у воєнних умовах.

4. Нові стимули для громад і локальної інфраструктури

Спрямування 50% ПДФО резидентів Defence City до спеціального фонду громад формує фінансову зацікавленість місцевої влади у залученні та утриманні оборонних підприємств. Це може пришвидшити інфраструктурні рішення, релокацію та підготовку майданчиків.

5. Сигнал для приватного та міжнародного капіталу

Запуск Defence City із чіткими процедурами та бюджетною підтримкою формує інституційний сигнал інвесторам, що держава готова створювати спеціальні умови для оборонних проєктів. Це підвищує шанси на залучення як внутрішнього, так і партнерського капіталу у виробництво.

ЩО ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО

Ідея Defence City формувалася на тлі швидкого зростання українського оборонно-промислового комплексу після початку повномасштабної війни та потреби у масштабуванні виробництва, захисті ланцюгів постачання й залученні інвестицій. Раніше підприємства ОПК працювали в загальному регуляторному полі, яке не враховувало специфіку безпекових ризиків і довгих інвестиційних циклів галузі.

У 2024–2025 роках уряд і Міноборони напрацьовували модель спеціального режиму, яка поєднує податкові стимули, посилений контроль і безпекові механізми, а також залучає місцеві громади до підтримки виробництв. Закріплення фінансової частини в бюджеті-2026 стало ключовою передумовою практичного запуску режиму.