Війна та нестабільність зовнішнього фінансування залишаються ключовими ризиками для цінової динаміки та економіки

Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Регулятор пояснює, що на тлі збереження проінфляційних ризиків та невизначеності щодо майбутнього міжнародного фінансування це рішення необхідне для підтримання привабливості гривневих інструментів, курсової стійкості та контрольованості інфляційних очікувань.
Мета НБУ — забезпечити зниження інфляції до цілі 5% на прогнозному горизонті.

У листопаді базова та споживча інфляція сповільнилися до 9,3% р/р, дещо швидше за прогноз. На це вплинуло збільшення пропозиції продовольства. Водночас інфляційні очікування залишаються високими, що змушує НБУ утримувати жорсткішу політику.

Міжнародна допомога, яку Україна отримала з початку року (45,8 млрд дол.), дозволяє підтримувати адекватний рівень резервів та фінансувати критичні видатки бюджету, проте невизначеність щодо обсягів на 2026–2027 роки зберігається. НБУ також наголошує, що головними ризиками лишаються перебіг війни, неритмічність зовнішнього фінансування, можливі енергетичні шоки та посилення дефіциту робочої сили.

У жовтні збереження ставки запобігло падінню ставок за гривневими інструментами, що підтримало привабливість депозитів та ОВДП і стабілізувало валютний ринок. НБУ очікує, що утримання ставки у грудні продовжить ці тенденції.

Рішення набрало чинності 12 грудня 2025 року.

Як це впливає на бізнес

1. Вартість кредитів залишатиметься відносно високою.
   Бізнесу доведеться працювати в умовах жорсткішої грошово-кредитної політики. Кредити не подешевшають швидко, особливо довгострокові інвестиційні.
2. Гривневі інструменти лишаються привабливими.
   Для компаній, що мають тимчасово вільну ліквідність, високі ставки за депозитами та ОВДП означають кращі можливості для розміщення коштів.
3. Курсова волатильність — під контролем.
   Бізнес, орієнтований на імпорт чи зовнішні контракти, може розраховувати на більш передбачуваний валютний ринок, оскільки висока ставка стримує попит на валюту.
4. Інфляційний тиск послаблюватиметься, але повільніше.
   Підприємства зможуть планувати ціноутворення з меншою невизначеністю, хоча ризики енергетичних шоків та логістичних витрат залишаються.
5. Ризики для 2026–2027 років зберігаються.
   Можливі коливання у зовнішньому фінансуванні можуть вплинути на макрофінансове середовище. Бізнесу важливо враховувати сценарії підвищеної волатильності.
6. Кредитування продовжує зростати попри високу ставку.
   Ринок показує темпи зростання понад 30% р/р, що свідчить про готовність банків кредитувати, а бізнесу — брати ресурси навіть в умовах високої ставки.

Що цьому передувало

У 2024–2025 роках НБУ проводив поступову нормалізацію монетарної політики після періоду надзвичайної жорсткості, необхідної на початку повномасштабного вторгнення. Упродовж літа–осені 2025 року інфляція стійко сповільнювалася завдяки врожаю, стабілізації логістики та політиці НБУ. Проте інфляційні очікування залишилися нестійкими, а ризики зовнішнього фінансування на 2026 рік посилилися.

Паралельно зберігався тиск від війни: енергетичні удари, загрози для виробництва, потреби бюджету та міграційні фактори. Саме ці обставини формують необхідність обережного монетарного курсу, який не допускає передчасного пом’якшення.

Збереження ставки — це продовження лінії, яку НБУ застосовує з літа 2025 року: стримувати інфляцію та стабілізувати валютний ринок, одночасно підтримуючи кредитну активність настільки, наскільки це дозволяють ризики.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики НБУ будуть оприлюднені 22 грудня 2025 року.