У документі закладено 2,4 трлн грн дефіциту та амбітні соціальні підвищення, проте частина зовнішніх ресурсів ще не підтверджена

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про державний бюджет на 2026 рік(реєтр.14000). Документ 10 грудня повернувся до парламенту з підписом глави держави, що означає завершення бюджетного процесу на наступний рік.

Бюджет-2026 передбачає доходи у 2,9 трлн грн, видатки у 4,75 трлн грн і рекордний дефіцит у 2,4 трлн грн (18,4% ВВП). При цьому покриття значної його частини — близько $19 млрд — досі не підтверджене. Уряд очікував отримати ці кошти у межах репараційного кредиту ЄС, однак відповідний механізм все ще не схвалений.

Оборонні видатки закладено на рівні 2,8 трлн грн, що формально відповідає попередньому року, але з урахуванням осіннього підвищення оборонного бюджету на 2025 рік це означає фактичне зниження фінансування сектору оборони в реальному вимірі.

Документ також передбачає підвищення соціальних стандартів вперше з 2023 року. Прожитковий мінімум з 1 січня 2026 року зросте на прогнозовану інфляцію (9,9%) і становитиме 3209 грн. Уряд прогнозує середню заробітну плату на рівні 30 032 грн, курс гривні — 45,7 грн/$, зростання реального ВВП — 2,4%, а борг/ВВП — 106%.

Бюджетний комітет Ради додатково запропонував низку коригувань, зокрема перерозподіл ПДФО для місцевих бюджетів, збільшення видатків на оборону та фінансування БЕБ, а також окремі кошти на підвищення престижності праці педагогів.

Як це впливає на бізнес

1. Макрофінансова невизначеність. Високий дефіцит бюджету за відсутності підтверджених джерел фінансування створює для бізнесу ризики макроекономічної турбулентності — зокрема тиску на валютний ринок, можливого прискорення інфляції та збільшення вартості запозичень.
2. Податкове навантаження та регуляторні зміни. Перерозподіл ПДФО на користь місцевих бюджетів може змінити структуру локальних податків і вимоги до їх адміністрування. Бізнесу варто врахувати потенційні перегляди місцевих тарифів і фінансових програм.
3. Зростання витрат на оплату праці. Підвищення прожиткового мінімуму й очікуване зростання заробітних плат, а також суттєве підвищення зарплат учителів може спричинити додатковий тиск на ринок праці, сформувавши загальну тенденцію до підвищення витрат роботодавців.
4. Курсова чутливість бізнесу. Прогноз курсу 45,7 грн/$ використовується як розрахунковий, однак сигналізує очікування уряду щодо девальвації. Імпортери мають врахувати ризики здорожчання закупівель, а експортери — потенційну зміну умов доступу до валютних ресурсів.
5. Оборонні закупівлі як драйвер економіки. Попри зниження оборонного фінансування в реальному вимірі, обсяг коштів залишається найбільшим серед усіх сфер. Це означає подальший розвиток ринку ОПК і суміжних галузей — металургії, електроніки, логістики, машинобудування.
6. Інвестиційна обережність. Високий борг та залежність від зовнішньої допомоги можуть стримувати прихід інвесторів, що збільшує потребу компаній у внутрішній оптимізації.

Що цьому передувало

Проєкт бюджету був розроблений урядом у складних умовах війни та значної невизначеності щодо міжнародного фінансування. Упродовж парламентських слухань документ неодноразово коригувався, зокрема щодо оборонних видатків і підтримки секторів, постраждалих від війни.

Дискусії в Раді та уряді стосувалися передусім пошуку джерел покриття дефіциту. ЄС поки не ухвалив рішення щодо репараційного кредиту, на який розраховував Кабмін, що створило додаткові ризики для збалансованості бюджету.

Паралельно Комітет з питань бюджету запропонував точкові зміни, зокрема спрямування частини ПДФО на місцеві бюджети, додаткове фінансування оборонних закупівель та підвищення зарплат для освітян.

Підписання бюджету президентом завершило формальну процедуру, однак його реалізація залежатиме від обсягів міжнародної підтримки, динаміки війни, стану енергетичної системи та макроекономічних умов наступного року.