Серед запланованих заходів — релокація підприємств та будівництво захищених виробничих об’єктів

Українські підприємства оборонно-промислового комплексу отримали понад 1,5 млрд грн бюджетної підтримки на відновлення діяльності після ворожих атак. Про це повідомив Міністр оборони Денис Шмигаль, наголосивши, що оновлений улітку механізм фінансування дозволив оперативно спрямовувати кошти на ліквідацію наслідків обстрілів і відновлення виробничих потужностей.

За словами Шмигаля, держава паралельно формує комплексний план захисту ОПК від майбутніх ударів. Він передбачає:

• зміну географії виробництва;
• релокацію й дублювання потужностей критично важливих підприємств;
• переміщення виробництв із зон підвищеної небезпеки, зокрема тих, що піддаються ударам КАБів;
• будівництво підземних виробничих комплексів.

Міністр підкреслив, що ці заходи спрямовані на створення безпечних умов для розвитку оборонної промисловості та гарантоване забезпечення Збройних сил необхідним озброєнням і технікою.

Як це впливає на бізнес

1. Стабілізація виробничих процесів та зменшення ризику простоїв.
   Оперативне доведення коштів підприємствам після атак дозволяє швидше відновити роботу цехів, складів і виробничих ліній. Це критично для компаній, що працюють за довгими виробничими циклами або виготовляють унікальні вузли для оборонної техніки.
2. Розширення ринку релокації та інфраструктурних проєктів.
   Плани уряду щодо переміщення виробництв і будівництва підземних потужностей відкривають можливості для компаній з галузей будівництва, інжинірингу, енергетики, логістики та безпеки.
3. Зростання попиту на високотехнологічні послуги та інженерію.
   Розосередження та дублювання виробничих спроможностей збільшить потребу в модернізації обладнання, створенні нових виробничих ліній, проектуванні захищених об’єктів і систем автоматизації.
4. Підсилення конкуренції всередині ОПК.
   Підтримка на відновлення дозволить компаніям швидше повертатися до ринку після атак, зберігати контракти та брати участь у нових програмах Міноборони.
5. Стратегічний ефект для ланцюгів постачання.
   Релокація та географічна диверсифікація потужностей зменшують ризик «вузьких місць» у виробництві БпЛА, боєприпасів, бронетехніки, оптики та інших критично важливих складових.

Що цьому передувало

З початку повномасштабної війни підприємства ОПК стали одними з основних цілей російських ракетних та дронових ударів. Значна частина виробничих об’єктів постраждала або була частково зруйнована, що створило ризики для оборонного забезпечення країни.

У відповідь уряд і Міноборони у 2023–2024 роках почали реформування фінансових механізмів підтримки галузі, включно з:

• запровадженням швидких процедур компенсації збитків;
• стимулюванням приватних інвестицій в ОПК;
• створенням довгострокових контрактів та механізмів авансування;
• формуванням стратегії технологічної незалежності.

Оновлений улітку 2025 року механізм фінансування став ключовим елементом цієї політики, дозволивши оперативно направляти кошти на відновлення виробництв після атак.

Паралельно уряд готує системне рішення — перехід до розосередженої, захищеної та стійкої моделі оборонного виробництва, що має забезпечити безперебійне постачання озброєння навіть за умов інтенсивних обстрілів.