Програма орієнтована на макрофінансову стабільність та боргову стійкість

Міжнародний валютний фонд та українська влада досягли угоди на рівні персоналу щодо нової чотирирічної програми в межах механізму Extended Fund Facility (EFF) із потенційним доступом до фінансування 5,94 млрд СПЗ (близько $8,1 млрд).

Перемовини відбулися 17–21 листопада у Києві під керівництвом глави місії МВФ в Україні Гевін Грей. Остаточне рішення має ухвалити Рада директорів Фонду після виконання попередніх умов та за наявності підтвердженого донорського фінансування.

МВФ підкреслює, що нова програма має:

• підтримати макроекономічну стабільність;
• відновити боргову та зовнішньоекономічну стійкість;
• посилити антикорупційні реформи та якість управління.

За оцінками МВФ, загальний розрив фінансування України у 2026–2029 роках становить $136,5 млрд, а у 2026–2027 роках — близько $63 млрд навіть з урахуванням уже обіцяної допомоги.

Окремо Фонд підтвердив, що Національний банк України і надалі дотримуватиметься курсу на:

• зниження інфляції до 5% у середньостроковому горизонті,
• більшу гнучкість валютного курсу,
• збереження достатніх валютних резервів.

Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що нова програма має стати фінансовою опорою для економіки в умовах війни.

Як це впливає на бізнес

Фінансова стабільність і передбачуваність

Нова програма EFF фактично означає якір для макрофінансової стабільності на 2026–2029 роки. Для бізнесу це:

• менші ризики різких девальвацій;
• прогнозованіші умови для довгострокових контрактів;
• кращі орієнтири для інвестпланування.

Каталізатор для зовнішніх інвестицій і донорських коштів

Програма МВФ традиційно є ключовим “зеленим світлом” для ЄС, Світового банку, урядів країн G7 та приватних інвесторів. Це означає:

• зростання доступу до пільгових кредитів;
• розширення гарантійних програм;
• більшу ймовірність запуску нових інфраструктурних і відбудовчих проєктів.

Жорсткіші податкові та фіскальні умови

Серед першочергових зобов’язань України:

• відмова від нових податкових пільг;
• боротьба з тіньовою економікою;
• оподаткування доходів цифрових платформ;
• мобілізація внутрішніх доходів бюджету.

Для бізнесу це означає:

• посилений податковий контроль;
• звуження можливостей для оптимізації;
• більший тиск на прозорі фінансові моделі.

Сигнал для фінансового сектору

Зобов’язання НБУ щодо дезінфляції та більш гнучкого курсу формують:

• передумови для зниження процентних ставок у середньостроковій перспективі;
• стабільніші умови для кредитування бізнесу;
• більшу роль валютного курсу як амортизатора шоків, а не адміністративного інструменту.

Реформи держсектору та держбанків

МВФ очікує:

• змін у процедурах призначення керівників держпідприємств і держбанків;
• посилення корпоративного управління.

Це може призвести до:

• кадрових ротацій,
• перегляду стратегій великих держкомпаній,
• обмеження політичного впливу на фінансові потоки.

Що цьому передувало

• Україна вже пройшла вісім успішних переглядів попередньої програми МВФ, що дозволило зберегти фінансову керованість у піковий період війни.
• У 2024–2025 роках ключові ризики для економіки формувалися через:
• масовані удари по енергетичній інфраструктурі,
• зростання бюджетного дефіциту,
• високу залежність від зовнішнього фінансування.
• Паралельно Україна вже виконує зобов’язання в межах:
• програм ЄС,
• механізму Ukraine Facility,
• двосторонніх домовленостей із країнами G7.
• Потреба у новому довгостроковому “якорі” від МВФ стала ключовою через різке зростання фінансових потреб після 2025 року.