Інституції зможуть створювати колаборації з бізнесом, розширювати асортимент та збільшувати власні доходи

Кабінет Міністрів України ухвалив оновлену постанову про перелік платних послуг, які можуть надавати державні та комунальні заклади культури. Документ, підготовлений Міністерством культури України, модернізує правила, що діяли ще з 2011 року, та фактично відкриває культурним інституціям шлях до розширення діяльності, запуску нових сервісів і отримання стабільних додаткових доходів.

Оновлений перелік дозволяє музеям, бібліотекам, галереям, театрам, заповідникам і культурним центрам легально надавати сучасні послуги — від оцифрування фондів і продажу електронних видань до відкриття кав’ярень, кейтерингу, продажу сувенірів та інтелектуальної продукції.

«Оновлення переліку платних послуг — важливий інструмент автономії закладів культури. Він дозволяє впроваджувати сучасні сервіси та залучати додаткові ресурси на розвиток», — наголосила Віце-прем’єр-міністр — Міністр культури України Тетяна Бережна.

Як це впливає на бізнес і культурні інституції

1. Нові можливості для монетизації

Заклади культури отримують право на:

• виготовлення і продаж сувенірів, репродукцій, постерів, друкованої та електронної продукції;
• реалізацію товарів через договори комісії, доручення та агентські угоди — без набуття права власності;
• відкриття кав’ярень, кафе, запуск кейтерингу при наявності виробничих потужностей;
• надання послуг проживання та харчування (за умов відповідної сертифікації).

Це створює великий ринок для співпраці із сувенірними компаніями, дизайнерами, видавництвами та HoReCa.

2. Розвиток цифрових сервісів

Документ дозволяє:

• оцифрування та сканування музейних предметів, архівів і культурної спадщини;
• створення цифрових копій фондів для юридичних та фізичних осіб;
• продаж цифрових продуктів через онлайн-платформи.

Для IT-компаній, стартапів і сервісів з 3D-моделювання відкривається новий сегмент культурної цифровізації.

3. Розширення орендних послуг

Заклади культури можуть здавати в оренду:

• фліпчарти, меблі, техніку, освітлення, проєктори, посуд, декор;
• тимчасові споруди для провадження бізнесу;
• приміщення для заходів.

Це знижує бар’єри для організаторів культурних та освітніх подій і відкриває нові джерела доходу для інституцій.

4. Підвищення автономії культурних закладів

Офіційне розширення платних послуг:

• дає можливість зменшити залежність від бюджетного фінансування;
• стимулює інституції розвивати власні бренди та продуктові лінійки;
• підвищує якість сервісу та адаптує культурні установи до запитів сучасної аудиторії.

5. Нові можливості для партнерств

Завдяки гнучким договорам (комісія, агентування) відкриваються:

• партнерства з видавництвами та магазинами;
• колаборації з локальними виробниками сувенірів та ремесел;
• можливості для резидентів кав’ярень або міні-бізнесів у просторі культурної установи.

Що цьому передувало

• Попередній перелік платних послуг був затверджений у 2011 році й давно не відповідав ринковим реаліям.
• Нові напрямки діяльності (оцифрування, електронні видання, цифрові копії, сувенірна продукція) були поза правовим полем.
• Багато інституцій фактично не могли легально заробляти або співпрацювати з бізнесом.
• Міжнародні партнери неодноразово звертали увагу на необхідність посилення автономії та сталості фінансування культурних організацій.

Оновлення стало частиною ширшої політики Міністерства культури щодо модернізації сектору та розширення можливостей інституцій у воєнний час.