Угода передбачає спільне виробництво БПЛА, R&D проєкти та доступ до критичних технологій Dassault і MBDA
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна планує замовити 100 винищувачів Rafale французького виробника Dassault Aviation. Про це він повідомив журналістам TF1-LCI після церемонії підписання нової оборонної угоди з президентом Франції Еммануелем Макроном.
«100 Rafales — це нова віха для нашої промисловості та нашого народу. Це дасть нам одну з найкращих систем протиповітряної оборони у світі», — сказав Зеленський.
Згодом президент уточнив у Telegram, що декларація передбачає можливість придбання:
- 100 винищувачів Rafale F4 до 2035 року,
- систем ППО SAMP/T,
- радарів до ППО,
- ракет “повітря–повітря”,
- авіабомб.
Також вже цього року Україна та Франція започаткують спільні оборонні проєкти:
- виробництво дронів-перехоплювачів,
- розробка критичних технологій і компонентів,
- інтеграція цих технологій в українські БПЛА.
Як це впливає на бізнес
1. Оборонно-промисловий сектор: нові контракти та R&D-вікна для українських компаній
Плановане замовлення — це найбільший авіаційний контракт в історії України.
Це створює:
- запит на локалізацію виробництва компонентів і вузлів для БПЛА та систем ППО,
- розширення кооперації з французьким ВПК,
- новий ринок для інжинірингових, машинобудівних і електронних компаній,
- потенційне зростання експорту українських військових технологій через допуск у франко-європейські виробничі ланцюги.
Для українського ОПК це означає:
- довгострокові R&D-контракти,
- вихід на стандарти ЄС,
- прозорі моделі співвиробництва з Dassault, Thales, MBDA та іншими компаніями.
2. Авіабудування та ремонтні потужності
Постачання 100 Rafale потребуватиме:
- створення центрів технічного обслуговування,
- розгортання навчальної інфраструктури,
- залучення компаній, що працюють у сфері композитів, авіоніки, інженерії,
- розвиток внутрішнього ринку MRO (maintenance, repair & overhaul).
Це шанс для приватних підприємств, що спеціалізуються на авіаремонтах або виробництві комплектуючих, стати партнерами французьких концернів.
3. Ринок БПЛА та високих технологій: масштабний імпульс для стартапів
Спільне виробництво перехоплюючих дронів — прямий сигнал: Україна стає драйвером інновацій у сфері військових безпілотників.
Це означає:
- суттєве розширення попиту на технології навігації, зв’язку, штучного інтелекту, сенсорики,
- нові грантові та венчурні програми, які часто супроводжують французькі оборонні проєкти,
- можливий запуск спільних лабораторій R&D,
- збільшення кількості українських компаній у європейських оборонних програмах.
4. Інвестиції, фінанси, логістика: мультиплікативний ефект
Угода відкриває Україні доступ до:
- фінансових механізмів французького уряду,
- гарантій експортно-кредитних агентств,
- програм Європейського фонду миру та фондів оборонних інновацій.
Це означає:
- більше інвестицій у виробничі майданчики,
- збільшення попиту на логістичні послуги, металургію, електроніку, двигунобудування,
- формування нового сегмента оборонного офсетного партнерства.
5. Енергетика та інфраструктура безпеки
Поставка SAMP/T і радарів посилить захист критичної інфраструктури — це знижує ризики для:
- енергетичних компаній,
- підприємств промисловості,
- логістичних хабів.
Для бізнесу це зміцнення операційної стійкості, зменшення ризиків перебоїв, потужніший захист від ракетних атак.
Що цьому передувало
У 2024–2025 роках Україна та Франція суттєво наростили оборонне партнерство.
Ключові попередні кроки:
- старт спільного виробництва артснарядів 155 мм,
- передача Україні радарів GM200,
- постачання систем SAMP/T,
- підтримка ЄС програм з розвитку українського ОПК,
- переговори про участь України у проєкті Eurofighter і спільних європейських ініціативах.
Угода про Rafale стала логічним продовженням курсу на інтеграцію України в європейський оборонно-промисловий простір, а також демонстрацією готовності Франції інвестувати у довгострокову безпеку України.
Нові тарифи для малої ВДЕ: що змінюється для інвесторів і кооперативів
ФАО запускає програму модульних зерносховищ для аграріїв
Внутрішній борг без пікових ризиків: як Мінфін керував ОВДП у 2025 році