Держбанки показали найшвидше зростання портфеля, частка субсидійованих позик впала до 27,4%

Національний банк України оприлюднив Огляд банківського сектору за ІІІ квартал 2025 року, згідно з яким гривневе кредитування продовжило стрімке зростання третій квартал поспіль, роблячи найбільший внесок у збільшення активів банків.

Ключові тенденції кварталу:

• Ринкове кредитування поза межами держпрограм продовжує домінувати.
• Проникнення кредитів у ВВП зростає три квартали поспіль:
• бізнес — 8,4% ВВП,
• населення — 3,2% ВВП.
• Найбільші реципієнти: торгівля, фінансові послуги, машинобудування, сільське господарство, енергетика, харчова промисловість.
• Державні банки наростили кредитні портфелі найшвидше серед усіх груп.

Особливості структури портфеля:

• частка довгострокових кредитів бізнесу перевищила 25%,
• частка субсидійованих позик скоротилася до 27,4%,
• обсяг кредитів ОПК у межах держпідтримки — ≈5 млрд грн,
• у портфелі населення зросла частка іпотеки до 13,4%.

Якість портфеля поліпшилася:

• частка NPL — 25%, мінімум за останнє десятиліття,
• без історичних NPL держбанків — 14,3%.

Банки також вперше з початку року наростили власний портфель ОВДП, зменшивши обсяги депозитних сертифікатів.

Сектор отримав 39,9 млрд грн чистого прибутку за квартал, майже половину процентних доходів сформувало кредитування.

Як це впливає на бізнес

1. Доступність фінансування зростає

Зниження ставок та активізація ринкового кредитування означають:

• дешевші кредити для бізнесу:
• середня ставка — 15,3% річних,
• у іноземних банках — 13,7%;
• більше пропозицій кредитів без участі держпрограм;
• зростання частки довгострокових позик — позитив для інвестиційних проєктів.

Для бізнесу це означає полегшений доступ до обігового капіталу та інвестиційного фінансування.

2. ОПК отримує точкову підтримку, інші галузі — ринкові ресурси

Попит на кредити й надалі формують:

• машинобудування,
• агросектор,
• торгівля,
• енергетика,
• харчова промисловість.

Підтримка оборонних підприємств здійснюється окремо в межах держпрограм, проте банки активно кредитують ОПК і ринковими позиками.

3. Зростання депозитної бази посилює конкуренцію за вкладників

Банки наростили зобов’язання передусім завдяки коштам населення, зменшилася доларизація вкладів.
Це створює:

• більшу ліквідність у секторі,
• можливість підтримувати кредитне зростання,
• стабільність для довгострокових проєктів.

Утім, конкуренція за строкові депозити обмежує простір для подальшого зниження ставок за залученнями.

4. Зміни в регуляторних підходах — нові вимоги для банків та бізнесу

До кінця року НБУ оголосить:

• графік активації буферів капіталу (консервація, системна важливість),
• оновлення підходів до нормативу максимального розміру експозиції на контрагента (LEX).

Ці зміни можуть вплинути на:

• структуру портфелів банків,
• доступність кредитів великим позичальникам,
• ціну ризику для інвестиційних проєктів.

5. Головний ризик попереду — податок 50% на прибуток

Заплановане підвищення ставки податку на прибуток банків до 50% у 2026 році є потенційною загрозою для сектору.
НБУ попереджає:

• це може знизити кредитну активність,
• послабити капітальну стійкість,
• погіршити інвестиційну привабливість ринку,
• ускладнити приватизацію держбанків.

Бізнес відчує це через потенційне здорожчання кредитів і уповільнення банківських інвестицій.

Що цьому передувало

У попередні квартали кредитування почало швидко відновлюватися після спаду, спричиненого повномасштабним вторгненням.
Цьому сприяли:

• стабільна монетарна політика НБУ,
• поступове зниження ставок за ОВДП,
• відновлення ділової активності,
• зменшення валютних ризиків,
• поліпшення якості портфеля після масштабного очищення 2015–2017 років.

Зміцнення фінансових показників банків дозволило сектору активно кредитувати бізнес, який адаптувався до нових умов та демонструє пожвавлення інвестицій.

У 2025 році банки продовжують працювати зі значеним прибутком, що підтримує кредитне зростання, але очікувані фіскальні зміни можуть змінити цю траєкторію у 2026 році.