Сторони узгодили оновлення стратегії управління держфінансами та реформу публічних інвестицій

13 листопада в Міністерстві фінансів України відбулося дев’яте засідання Кластера 1 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації Україна–ЄС, що охоплює ключові напрями макроекономічної координації та управління державними фінансами.

Участь у засіданні взяли понад 70 українських і європейських експертів, зокрема представники Мінфіну, Мінекономіки, НБУ, НКЦПФР, Держаудитслужби, ДПС, Рахункової палати, а також делегації Єврокомісії — DG ECFIN, DG FISMA, Eurostat, OLAF, DG NEAR.

Від української сторони засідання очолив заступник міністра фінансів з питань євроінтеграції Юрій Драганчук, а делегацію ЄС — директорка директорату ECFIN D Анніка Еріксгаард.

«Ми зустрічаємося вже вдев’яте, і така співпраця стала ефективним інструментом діалогу. Україна отримала найвищі оцінки Єврокомісії за останні три роки, що підтверджує стабільний прогрес у впровадженні стандартів ЄС», — наголосив Юрій Драганчук.

Сторони розглянули реалізацію Національної стратегії доходів, реформування спрощеної системи оподаткування, виконання стратегії управління державними фінансами (PFM), розвиток державного внутрішнього контролю та публічних інвестицій, а також питання фінансової стабільності та приватизації держбанків.

Як це впливає на бізнес

1. Податкове середовище та спрощена система

Обговорення кроків щодо реалізації Національної стратегії доходів означає, що Україна переходить до системного реформування податкової бази, включно з переглядом спрощеної системи оподаткування та постійним моніторингом податкових пільг.
Для бізнесу це матиме подвійний ефект:

• короткостроково — можливе звуження окремих податкових преференцій і жорсткіші вимоги до прозорості операцій;
• довгостроково — створення стабільної податкової системи, узгодженої з європейськими правилами, що зменшить регуляторні ризики для інвесторів.

2. Бюджетна політика та управління державними видатками

Представники Мінфіну та ЄС узгодили підхід до управління бюджетними ресурсами в умовах воєнного стану, зокрема у сфері соціальних, пенсійних і ветеранських програм.
Це важливо для бізнесу в частині прогнозування фіскальної політики, адже від стабільності бюджетних витрат залежать державні замовлення, програми компенсацій і підтримки підприємств.

3. Публічні інвестиції та держзамовлення

Розвиток єдиного проектного портфеля публічних інвестицій (PIM) та реформа відбору інфраструктурних проєктів створює нову систему прозорого планування державних капітальних видатків.
Для українських компаній це означає:

• більшу конкуренцію за участь у держінвестиційних проєктах;
• підвищення вимог до оцінки ефективності проєктів;
• кращі можливості для залучення міжнародного фінансування у спільні проєкти.

4. Фінансовий сектор і банківська система

Україна підтвердила поступ у реалізації Стратегії розвитку фінансового сектору, що включає імплементацію норм CRR/CRD, поступову приватизацію держбанків і зміцнення регуляторної ролі НБУ та НКЦПФР.
Це сигнал для інвесторів про подальше відкриття банківського ринку для приватного капіталу, що з часом має посилити конкуренцію і знизити вартість фінансових послуг.

5. Боротьба з шахрайством і зовнішній аудит

Підвищення спроможності Держаудитслужби до розслідування шахрайства із коштами ЄС та реформування системи зовнішнього аудиту підвищують довіру до використання міжнародної допомоги.
Це створює передумови для збільшення фінансування проєктів приватно-державного партнерства (ПДП) і участі бізнесу у програмах, підтриманих ЄС.

6. Євроінтеграційний ефект

Узгодження фінансових і статистичних реформ у межах Кластера 1 — це частина підготовки до вступу України в ЄС.
Для бізнесу це означає прогнозоване середовище:

• поступову гармонізацію правил звітності, бухгалтерського обліку та аудиту;
• єдині стандарти прозорості у державному секторі;
• менше адміністративних бар’єрів у торгівлі та фінансуванні з європейськими контрагентами.

Що цьому передувало

Кластер 1 — це один із ключових напрямів Комітету асоціації Україна–ЄС, який координує реформи у сфері макроекономіки, держфінансів і боротьби з шахрайством.

Попередні засідання Кластера охоплювали імплементацію європейських стандартів обліку, аудиту та управління держфінансами. У 2024 році Україна затвердила оновлену Стратегію управління державними фінансами (PFM 2022–2025), розпочала розробку її наступної редакції на 2026–2030 роки та ухвалила Національну стратегію доходів.

Європейська комісія у цьогорічному Пакеті розширення ЄС відзначила Україну як одну з країн-кандидатів, що демонструють найвищу динаміку гармонізації фінансового законодавства з правом ЄС. Поточне засідання стало логічним продовженням цього прогресу — на шляху до інтеграції у внутрішній ринок ЄС і підвищення фінансової спроможності держави.