Положення гармонізує українські вимоги з MiFID II

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) затвердила Положення про структуру власності юридичних осіб, процедуру та умови погодження істотної участі у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків.

Документ визначає єдині стандарти для двох груп юридичних осіб:

• компаній, що отримують або оновлюють ліцензію;
• компаній, які мають істотну участь (10% і більше) чи планують її набути.

Положення передбачає встановлення вимог до структури власності, оцінки ділової репутації, порядку погодження істотної участі та узгодження положень із чинними ліцензійними умовами.

Професійні учасники ринку капіталу мають до 1 лютого 2027 року привести свою структуру власності у відповідність до нових вимог.

Як це впливає на бізнес

1. На корпоративне управління

Нові правила зобов’язують компанії розкривати кінцевих бенефіціарів, структуру групи та джерела походження капіталу.
Це означає:

• необхідність проведення внутрішніх юридичних аудитів;
• оновлення корпоративних політик і процедур комплаєнсу;
• більшу відповідальність акціонерів і менеджменту за достовірність розкритої інформації.
  Водночас підвищується рівень захисту міноритарних власників, адже регулятор отримує повну картину контролю над компанією.

2. Для інвесторів і нових власників істотної участі

Кожна фізична або юридична особа, яка має або планує набути істотну участь, повинна пройти процедуру погодження з НКЦПФР.
Це обмежує можливість тіньового входження капіталу через трастові чи номінальні структури, а також зменшує ризики захоплення компаній через непрозорі схеми.
Для інвесторів це підвищує захищеність угод і передбачуваність корпоративних рішень, але водночас ускладнює та подовжує процес M&A (злиття й поглинань).

3. Для ліцензованих фінансових компаній і торговців цінними паперами

Компанії, які вже мають ліцензії, отримують обов’язок підтвердити структуру власності, надати документи на кожного бенефіціара та опис ланцюга контролю.
Для бізнесу це означає збільшення адміністративного навантаження, зокрема на юридичні й фінансові відділи.
Водночас прозорість структури власності покращує доступ до фінансування — банки та інституційні інвестори зможуть легше оцінювати ризики контрагентів.

4. Для ринку капіталу загалом

Документ закладає фундамент для побудови єдиної бази даних власників фінансових установ, що ускладнює використання офшорних і номінальних схем.
Це підвищить рівень прозорості корпоративних зв’язків, дасть змогу НКЦПФР оперативно ідентифікувати концентрацію контролю в певних групах та уникати конфліктів інтересів.
У результаті очікується зростання довіри з боку іноземних інвесторів і покращення позицій України у рейтингах фінансової стабільності.

5. Для комплаєнсу і ринку послуг

Нові вимоги формують окремий сегмент юридичних та консалтингових послуг — комплаєнс-аудитів, оцінки ділової репутації та структури власності.
Очікується зростання попиту на фінансових консультантів, аудиторів, юридичні фірми, які спеціалізуються на due diligence.
Для середніх компаній це створює додаткові витрати, але у довгостроковій перспективі — знижує ризики санкцій чи втрати ліцензії.

Що цьому передувало

Затвердження Положення — частина комплексного оновлення регулювання ринків капіталу, яке НКЦПФР проводить із 2023 року.
У межах цієї реформи вже ухвалено:

• нові ліцензійні умови для професійної діяльності на ринках капіталу;
• вимоги до ділової репутації керівників та власників фінансових установ;
• стандарти розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів;
• положення про ризик-менеджмент і внутрішній контроль.

Новий документ логічно завершує цей цикл і створює системну базу прозорого корпоративного управління, необхідну для подальшої інтеграції України до європейського фінансового простору.

Рішення також відповідає зобов’язанням, передбаченим Угодою про асоціацію з ЄС, і є частиною адаптації українського законодавства до директив MiFID II, AIFMD і AMLD5 у частині розкриття власності та запобігання відмиванню коштів.