Регулятори вважають, що підвищення податку створює ризики для капіталізації держбанків, приватизації та виконання вимог ЄС

30 жовтня Рада з фінансової стабільності (РФС) розглянула ключові ризики для фінансового сектору та погодила низку рішень, спрямованих на його подальший розвиток і зміцнення стійкості в умовах війни.
На засіданні члени Ради заслухали огляд системних ризиків фінансового сектору, підготовлений Національним банком України. Серед головних викликів виділено наслідки руйнування енергетичної інфраструктури, зростання бюджетних потреб та стримувальний ефект війни на економічне зростання.
Попри ці ризики, банки продовжують розширювати кредитування, що свідчить про поступове відновлення ділової активності та збільшення проникнення кредитів в економіку.

Окремо Рада обговорила ризики підвищення ставки податку на прибуток банків до 50% у 2026 році, а також розглянула питання регулювання ринку віртуальних активів, узгодивши підходи до розподілу повноважень між регуляторами та подальших кроків із доопрацювання законопроєкту.

Як це впливає на бізнес

1. Банківський сектор зберігає стійкість, але ризики для кредитування залишаються.
   Попри воєнні виклики, банки нарощують кредитні портфелі, що свідчить про поступове відновлення довіри та попиту на фінансування. Водночас потенційне підвищення податку на прибуток до 50% може обмежити кредитний та інвестиційний потенціал банків, зменшити доступ бізнесу до позикового капіталу, особливо в секторах енергетики, відновлення та ВПК.
2. Інвестиційна привабливість державного банківського сектору може знизитися.
   РФС попередила, що підвищене оподаткування може ускладнити приватизацію державних банків і виконання програм капіталізації, що напряму впливає на привабливість фінансового сектору для потенційних інвесторів.
3. Ризики для макрофінансової стабільності та співпраці з міжнародними партнерами.
   Члени Ради наголосили, що запровадження підвищеної ставки може призвести до порушення зобов’язань у межах Меморандуму з МВФ, послабити виконання вимог ЄС щодо капіталу та знизити стимули до детінізації економіки, що матиме системний ефект на весь бізнес-клімат.
4. Запуск ринку віртуальних активів створить нові можливості.
   Розгляд концепції регулювання цифрових активів є кроком до формування нового сегмента фінансового ринку, інтегрованого до європейського правового поля. Це відкриє бізнесу можливості залучення інвестицій через токенізовані інструменти, однак потребує чіткої координації між регуляторами (НБУ, НКЦПФР, Мінцифра) та створення надійної інфраструктури.

Що цьому передувало

Рада з фінансової стабільності функціонує як ключовий координаційний орган, що об’єднує НБУ, Мінфін, НКЦПФР, Фонд гарантування вкладів та інші фінансові інституції. Її рішення спрямовані на узгодження політики макропруденційного нагляду та зниження системних ризиків.
Після активізації бойових дій восени 2025 року, Рада приділяє особливу увагу енергетичним ризикам, макрофінансовій стабільності, впливу фіскальної політики на банківський сектор та розвитку цифрової фінансової екосистеми.
Розгляд питань оподаткування банків став логічним продовженням публічної дискусії, розпочатої після оголошення урядом планів запровадити підвищену ставку для фінустанов з 2026 року.
Паралельно триває робота над імплементацією європейських стандартів регулювання фінансових послуг, включно з ринком віртуальних активів, що є умовою подальшої інтеграції України у фінансовий простір ЄС.