Частка непрацюючих кредитів знизилася до 25%

Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі України станом на 1 жовтня 2025 року знизилася до 25,0%, що є мінімальним рівнем за останнє десятиліття. Це на 5,3 в. п. менше, ніж на початку року, і на 1,6 в. п. нижче, ніж у березні 2022 року.
За дев’ять місяців 2025 року обсяг кредитного портфеля банків зріс на 182,2 млрд грн (+14,0%), до 1,48 трлн грн, тоді як непрацюючі кредити скоротилися на 22,6 млрд грн (–5,7%), до 370,6 млрд грн.

Показники покращилися в усіх групах банків:

• у приватних — до 9,3%;
• у банках з іноземним капіталом — до 7,5%;
• у державних — до 36,8%.

Без урахування «історичних» непрацюючих кредитів державних банків (переважно портфеля 2015–2017 років, зокрема ПриватБанку), частка NPL становить лише 19,5% у держбанках і 14,3% — загалом у системі.

Як це впливає на бізнес

1. Для банківського сектору:
• Зменшення частки NPL підвищує прибутковість банків і знижує потребу у формуванні резервів. Це вивільняє капітал для нового кредитування бізнесу та населення.
• Зростання якісного кредитного портфеля свідчить про поступове відновлення платоспроможності позичальників і стабілізацію після воєнного шоку 2022–2023 років.
• Державні банки, традиційно обтяжені старими боргами, наближаються до рівнів ризику, характерних для комерційних установ, що створює передумови для майбутньої приватизації.
2. Для бізнесу:
• Банки стають більш схильними до кредитування, особливо малого та середнього бізнесу, адже ризики зменшуються, а конкуренція за клієнта зростає.
• Покращення якості портфеля може призвести до зниження вартості позикового капіталу, зокрема за гривневими кредитами.
• Системне очищення NPL-портфелів стимулює розвиток вторинного ринку проблемних активів — для фінансових компаній і колекторів це відкриває нові ніші.
3. Для інвесторів і регуляторів:
• Зниження NPL посилює довіру до банківської системи, що є позитивним сигналом для міжнародних фінансових інституцій та потенційних інвесторів у капітал банків.
• Для НБУ це підтвердження ефективності монетарної стабілізації й регуляторного підходу до очищення балансів, запровадженого після 2015 року.

Що цьому передувало

У 2015–2017 роках український банківський сектор пройшов масштабну реформу очищення балансів і визнання проблемних кредитів, що спричинило різке зростання частки NPL до понад 50%. У 2020–2021 роках завдяки стабільності курсу та економічному зростанню вона поступово знижувалася, але повномасштабне вторгнення знову викликало хвилю дефолтів — до 39,1% NPL у 2022 році.
Починаючи з другої половини 2023 року, банки повернулися до активного кредитування, особливо в агро-, будівельному й торговельному секторах. Поступове зниження інфляції, стабілізація валютного ринку й ефективна політика НБУ з підтримання ліквідності стали ключовими факторами покращення якості активів.