Проєкт встановлює обов’язок повідомляти про операції понад 200 тис. грн і визначає правила для «закритих періодів»

На засіданні 31 жовтня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила проєкт рішення «Про затвердження Порядку розкриття інформації про правочини керівників» і передала його на публічне обговорення. Пропозиції та зауваження приймаються до 28 листопада.

Документ розроблено в межах імплементації Регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС і має набрати чинності з 1 січня 2026 року.

Порядком передбачено:

• встановлення вимог до повідомлення про будь-які операції з акціями, борговими цінними паперами чи похідними інструментами емітента, якщо їх сукупна вартість протягом календарного року перевищує 200 тис. грн;
• визначення змісту, форми та способу подання таких повідомлень до емітента та Комісії;
• обмеження на укладання правочинів у «закритий період» — 30 днів до оприлюднення річної або проміжної звітності;
• поширення вимог на емітентів, чиї фінансові інструменти допущені або подані до допуску до торгів на регульованому ринку, БТМ чи ОТМ.

Як це впливає на бізнес

Запровадження Порядку є важливим кроком до повної гармонізації українського ринку капіталу з європейським законодавством (MAR Regulation). Для компаній це означає не лише нові зобов’язання щодо звітності, а й підвищення стандартів корпоративної поведінки.

1. Більша прозорість і контроль за операціями керівників.
   Нові правила унеможливлюють використання інсайдерської інформації у власних інтересах. Розкриття правочинів робить дії менеджменту більш передбачуваними для інвесторів та регулятора, що підвищує довіру до публічних компаній.
2. Додаткове комплаєнс-навантаження на емітентів.
   Бізнесу доведеться впровадити внутрішні процедури контролю за угодами керівників: вести реєстри правочинів, відстежувати річний поріг у 200 тис. грн, визначати відповідальних осіб за подання повідомлень та дотримання «закритих періодів». Це потребуватиме адаптації внутрішніх політик і систем обліку.
3. Зміна корпоративної культури.
   Для керівників та членів наглядових рад зростають ризики репутаційних і фінансових санкцій у разі несвоєчасного повідомлення або порушення обмежень. Це формує новий рівень особистої відповідальності та дисципліни у прийнятті рішень.
4. Позитивний ефект для інвесторів і ринку капіталу.
   Відкритість даних про угоди топменеджменту зменшує інформаційну асиметрію, робить ринок прогнозованішим і сприяє залученню інституційних інвесторів після зняття воєнних обмежень. Для міжнародних партнерів це сигнал про практичне наближення українського ринку до стандартів ЄС.

Що цьому передувало

НКЦПФР поступово відновлює регулювання розкриття інформації, призупинене під час воєнного стану, та послідовно впроваджує норми європейських регламентів щодо запобігання зловживанню інсайдерською інформацією.
Рішення про підготовку нового Порядку є продовженням процесу гармонізації українського фінансового законодавства з правом ЄС у межах Угоди про асоціацію та підготовки до інтеграції у єдиний європейський ринок капіталу.