Йшлося про створення кредитної лінії, локалізацію виробництва і спільні інвестиційні програми для відновлення економіки

22 жовтня у Токіо Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев провів зустріч із керівництвом Японського банку міжнародного співробітництва (JBIC).
Сторони обговорили залучення японських інвестицій, фінансових інструментів і технологій для відновлення енергетики, розвитку промисловості та агросектору України.

JBIC розглядає створення спеціальної кредитної лінії з розширеним страхуванням ризиків для фінансування енергетичних проєктів в Україні, зокрема — постачання японського обладнання (акумуляторів, газових турбін, електронних систем) і передачу технологій для локалізації виробництва.

Також обговорено залучення японського приватного капіталу через підтримку реформ у сфері приватизації та державно-приватного партнерства, спільні інвестиції у переробну та логістичну інфраструктуру агросектору, а також проєкти гуманітарного розмінування сільгоспземель і видобутку критичних мінералів (титану, літію).

«Україна зацікавлена у довгостроковій співпраці з Японією – від енергетики до агросектору. JBIC є серед ключових партнерів, здатних підтримати відновлення української економіки через технології, фінанси та інвестиції», – наголосив Олексій Соболев.

Як це впливає на бізнес

1. Доступ до довгострокових фінансових ресурсів.
Потенційна кредитна лінія JBIC із розширеним страхуванням воєнних ризиків відкриє доступ українських компаній до дешевших фінансових інструментів для модернізації енергетичних і промислових потужностей. Це зменшить ризиковість інвестицій у виробничі проєкти та пришвидшить енергетичну відбудову.

2. Нові можливості для локалізації виробництва.
Передача японських технологій і виробничого обладнання дозволить створити нові виробничі кластери в Україні, зокрема у сфері енергетичного машинобудування, компонентів для електромереж і систем накопичення енергії. Це стимулюватиме розвиток експортно орієнтованої промисловості.

3. Підтримка агросектору та відновлення логістики.
Спільні проєкти з JBIC у сільському господарстві — будівництво сучасних логістичних і переробних центрів, холодильних сховищ — створять нові ланцюги доданої вартості та знизять залежність агробізнесу від експорту сировини.

4. Страхування ризиків як фактор залучення інвестицій.
Розвиток механізмів страхування воєнних ризиків за участю JBIC та DFC (США) зменшить бар’єри для іноземного бізнесу, який розглядає вхід на український ринок, особливо у високотехнологічних і енергетичних секторах.

5. Відновлення критичної інфраструктури та розвиток мінеральної бази.
Співпраця у сфері видобутку титану та літію дозволить Україні інтегруватися у глобальні ланцюги постачання стратегічних мінералів і розвивати індустрію для зеленого переходу, що є пріоритетом як для України, так і для Японії.

Що цьому передувало

Японія є одним із найбільших донорів допомоги Україні з початку повномасштабного вторгнення — загальний обсяг фінансової та гуманітарної підтримки перевищує 12 млрд доларів США.
У 2024–2025 роках JBIC уже підписав низку угод із ЄБРР, JICA, Укрексімбанком та DFC про співфінансування проєктів з енергетики, транспорту та індустріального розвитку.

Раніше JBIC розглядав створення спеціального трастового фонду для фінансування проєктів відновлення України, що охоплює інфраструктуру, агропереробку та зелений водень.
Нинішня зустріч у Токіо стала наступним кроком у формалізації економічного партнерства між Україною та Японією, яке базується на поєднанні фінансових інструментів, інвестицій і технологічної кооперації.