План охоплює сільське господарство, харчову безпечність і рибальство

У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України презентували План поетапної імплементації права (acquis) Європейського Союзу за трьома переговорними розділами:

• 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій»,
• 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика»,
• 13 «Рибальство та водний промисел».

У заході взяли участь віце-прем’єр-міністр Тарас Качка, заступники міністра Тарас Висоцький і Денис Башлик, а також понад 300 представників урядових органів, бізнесу та галузевих асоціацій.

Мета Плану — узгодження українського законодавства з правом ЄС у сфері аграрної політики, безпечності харчових продуктів і розвитку рибного господарства, що стане фундаментом для майбутньої інтеграції України до спільного європейського ринку.

«Імплементація acquis ЄС – це не лише технічна адаптація законодавства, а глибока трансформація галузей. Ми маємо забезпечити, щоб фермери, переробники та рибалки відчули реальні переваги від інтеграції», — зазначив Тарас Висоцький.

Як це впливає на бізнес

1. Для аграріїв — нові стандарти якості та ринкові можливості.
Упровадження норм ЄС відкриє для українських виробників доступ до спільного ринку, зокрема для експорту агропродукції, харчових товарів і риби без додаткових бар’єрів. Водночас це означає необхідність переходу на європейські стандарти виробництва, екологічного контролю та сертифікації.

2. Для переробників — інвестиції та конкурентоспроможність.
Гармонізація правил із ЄС стимулюватиме модернізацію підприємств харчової промисловості, посилить вимоги до безпечності харчових продуктів і простежуваності ланцюгів постачання. Це підвищить довіру європейських покупців і створить умови для залучення інвестицій у переробку.

3. Для малого та середнього бізнесу — розширення програм підтримки.
Євроінтеграція забезпечить доступ до програм ЄС, таких як CAP (Common Agricultural Policy), Horizon Europe, EIP-AGRI, що відкриють фінансування для сталого розвитку фермерських господарств, інновацій у тваринництві, рибальстві й зелених технологіях.

4. Для держави — зобов’язання з контролю та регулювання.
Україна має створити інституційну інфраструктуру контролю — зокрема, у сфері ветеринарного та фітосанітарного нагляду, сертифікації, контролю за кормами та продуктами. Це вимагатиме значних адміністративних і фінансових ресурсів, але посилить прозорість і довіру до українського агросектору на міжнародному рівні.

«Євроінтеграція відкриває для малих і середніх господарств нові можливості виходу на європейський ринок. Ми прагнемо забезпечити фермерів інструментами та державною підтримкою, щоб вони могли розкрити потенціал своєї продукції», — наголосив Денис Башлик.

Що цьому передувало

У вересні 2025 року в Брюсселі відбувся скринінг українського законодавства за трьома аграрними розділами переговорного Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».
Європейська Комісія готує підсумковий звіт із рекомендаціями щодо подальшої адаптації законодавства України до стандартів ЄС.

Саме ці результати стали основою для розроблення Плану імплементації acquis, який визначає поетапні дії до 2028 року — від гармонізації ветеринарних та фітосанітарних норм до інтеграції механізмів підтримки фермерів за моделлю Спільної аграрної політики ЄС.

Реалізація цього Плану стане ключовим етапом переговорів про вступ України до ЄС, а також важливим сигналом для бізнесу та міжнародних партнерів про сталість аграрної політики та її відповідність європейським принципам сталого розвитку.