Кошти з резервного фонду спрямують на укріплення мереж, генератори та швидке відновлення після обстрілів

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив низку рішень, спрямованих на посилення захисту та відновлення критичної інфраструктури.
Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

Основні рішення:

• Створення Координаційного центру інженерного захисту, який об’єднає урядові структури, місцеву владу та операторів інфраструктури для оперативного управління фінансуванням, ремонтом і відновленням об’єктів. Кураторство за Центром здійснюватимуть Віцепрем’єр Олексій Кулеба та Агентство відновлення.
• Оновлення переліку пріоритетних державних видатків, що дозволить Казначейству оперативніше виділяти кошти на ремонт і захист енергетичних об’єктів.
• Прискорення будівництва захисних споруд навколо об’єктів енергетики, транспорту та життєзабезпечення. Тривалість процедур — від погодження до укладення договорів — буде скорочено, що дозволить розпочинати роботи раніше.
• Спрямування додаткових коштів із резервного фонду на зміцнення інфраструктури в прифронтових областях і для Укрзалізниці. Кошти підуть на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем, включно з будівництвом інженерних укріплень, закупівлею генераторів і систем автономного енергозабезпечення.

«Мета цих рішень — зробити нас стійкими і покращити процес кризового реагування на наслідки обстрілів, щоб життя в Україні не зупинялося навіть під час війни», — наголосила Юлія Свириденко.

Як це впливає на бізнес

1. Підвищується енергетична стійкість підприємств.
Зміцнення об’єктів генерації, транспортування та систем життєзабезпечення знижує ризики зупинок виробництва через обстріли. Бізнес у промислових і прифронтових регіонах зможе планувати діяльність із меншими перебоями.

2. З’являються нові можливості для компаній у сфері будівництва та енергетики.
Запуск державного механізму фінансування інженерного захисту створює попит на підрядників, виробників матеріалів, постачальників техніки та обладнання, зокрема генераторів і систем автономного енергоживлення.

3. Розширюється державне замовлення.
Додаткові кошти з резервного фонду залучають у проєкти державні, муніципальні та приватні підприємства, що працюють у галузі інфраструктурного відновлення, транспорту, енергетики й будівництва. Це стимулює зайнятість і створює додатковий економічний ефект.

4. Знижується ризик енергетичних криз у зимовий період.
Швидке фінансування ремонтів і спорудження захисту енергетичних об’єктів дозволить забезпечити стабільне постачання тепла, води й електроенергії навіть за умов інтенсивних атак, що зменшує операційні ризики бізнесу.

Що цьому передувало

• Восени 2024 року уряд затвердив комплексну програму підготовки до опалювального сезону та захисту енергетичних об’єктів від атак.
• У 2025 році було ухвалено низку рішень щодо фінансування інфраструктурного відновлення, зокрема створено Резервний фонд оперативного реагування для фінансування відновлювальних робіт у прифронтових регіонах.
• З початку жовтня 2025 року Росія активізувала ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру, що потребувало термінового оновлення механізмів фінансування відбудови й зміцнення енергосистеми.