Документ посилює нагляд за бюро кредитних історій і встановлює 10-річний термін зберігання даних про позичальників

Верховна Рада України 7 жовтня ухвалила у першому читанні законопроєкт №14013 “Про кредитну історію”, який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи кредитних історій в Україні.
Документ покликаний підвищити прозорість кредитного ринку, посилити захист прав позичальників і стимулювати відповідальне кредитування.

Основні положення законопроєкту передбачають:

• встановлення чітких правил збору, обробки, зберігання та використання кредитних даних;
• державний нагляд за діяльністю бюро кредитних історій;
• уточнення переліку інформації, що включається до кредитної історії, та строку її зберігання — до 10 років;
• зобов’язання кредиторів передавати дані до бюро протягом двох робочих днів;
• введення інструменту «стоп-кредит», який дозволяє громадянам заборонити укладання нових кредитних договорів від свого імені;
• право позичальника на безоплатний доступ до власної кредитної історії та виправлення помилкових записів.

Законопроєкт формує єдині стандарти ведення кредитних історій і має створити надійну інфраструктуру обміну фінансовими даними між банками, фінансовими установами та державними регуляторами.

Як це впливає на бізнес

1. Для банків і фінансових установ.
   Запровадження єдиних правил обробки кредитних історій сприятиме зменшенню кредитних ризиків і підвищенню якості скорингових моделей. Завдяки обов’язковій передачі даних до бюро протягом двох днів банки отримуватимуть актуальні профілі позичальників, що дозволить точніше оцінювати ризики неповернення.
2. Для небанківського сектору та онлайн-кредиторів.
   Вимоги до прозорості та оперативності передачі даних унеможливлять “тіньове” кредитування, поширене серед мікрофінансових організацій. Це підвищить довіру до ринку споживчого кредитування й покращить конкурентне середовище.
3. Для бізнесу загалом.
   Підвищення якості кредитних історій створює стабільніше середовище для корпоративного кредитування, зменшуючи інформаційну асиметрію між позичальниками та кредиторами. Це спростить доступ до фінансування для малих і середніх підприємств, що мають позитивну кредитну репутацію.
4. Для споживачів.
   Механізм “стоп-кредит” посилює захист від шахрайства, зокрема оформлення позик без згоди громадянина. Водночас спрощений доступ до власної кредитної історії допоможе українцям контролювати власну фінансову репутацію і формувати історію добросовісного позичальника.

Що цьому передувало

Сфера кредитних історій в Україні досі регулювалася нормами Закону “Про організацію формування та обігу кредитних історій” 2005 року, який не відповідав сучасним технологічним та ринковим умовам.
Розвиток фінтеху, онлайн-кредитування та цифрової ідентифікації створили нові виклики у сфері захисту персональних даних та запобігання шахрайству.

На цьому тлі Національний банк та Мінфін ініціювали оновлення законодавства, щоб гармонізувати українські стандарти з практиками ЄС, зокрема вимогами GDPR та директиви ЄС про кредитну звітність (Directive 2008/48/EC).

Розроблений законопроєкт став результатом спільної роботи профільних комітетів Верховної Ради, регуляторів та представників фінансового ринку. Його ухвалення у першому читанні створює основу для сучасної, прозорої та безпечної системи кредитних історій, що відповідає вимогам євроінтеграційного курсу України.