На розвиток системи виділено 1,5 млрд грн

Міністерство оборони України ухвалило рішення про масштабування платформи DOT-Chain Defence – цифрового маркетплейсу, що спрощує та пришвидшує постачання озброєння (насамперед БпЛА) безпосередньо підрозділам ЗСУ. Платформа дає змогу бригадам самостійно замовляти необхідне обладнання, тоді як Агенція оборонних закупівель (АОЗ) бере на себе всю бюрократичну частину – від оформлення замовлення до логістики.

У жовтні доступ до DOT-Chain Defence отримають 130 бригад (з них 12 – учасники пілотного запуску, ще 118 – різні ділянки фронту). На масштабування виділено додаткові 1,5 млрд грн, які Генштаб розподілить між бригадами; відповідні зміни внесено до Переліків і обсягів.

За даними АОЗ, з моменту першого замовлення 31 липня через платформу поставлено 45 713 дронів та РЕБ (включно з програмою «Армія дронів бонус»). Під час пілоту середній час постачання дронів скоротився з місяців до приблизно 10 днів; нині платформа забезпечує доставку «впродовж двох тижнів» у середньому. На платформі наразі доступні FPV-дрони, «бомбери» та літакові типи БпЛА; у планах – додати НРК, комплекси РЕБ/РЕР, скиди та інші засоби.

Крім масштабування, АОЗ анонсувала нові функції платформи: «конструктор дронів» (кастомізація конфігурацій), сервісні звернення для онлайн-техпідтримки та рейтингову систему для оцінки товарів і постачання. Запуск конструктора очікується до кінця року.

Як це впливає на бізнес

Виробники БпЛА та суміжні підприємства (машинобудування, електроніка, акумулятори, двигуни, РЕБ):

• Пряме збільшення попиту. Масштабування платформи означає стабільний і передбачуваний канал збуту — від бригад до системного держзамовлення. Додаткові 1,5 млрд грн та розширення переліку підрозділів підсилюють замовлення для вітчизняних виробників.
  

• Можливості для інновацій і кастомізації. «Конструктор дронів» створює попит на модульні рішення, компоненти та інтеграційні послуги.
  

• Концентрація на швидкому виробництві та логістиці. Виробники змушені оптимізувати виробничі цикли, ланцюги постачання і сервісну підтримку під вимогу коротких термінів доставки.
  
  

Логістика, складування та сервісні компанії:

• Зростання попиту на експрес-логістику і локальне сервісне обслуговування в пунктах видачі. Потреба в обслуговуванні дронів на фронті стимулює ринок технічної підтримки та запчастин.
  

• Нові контракти для приватних логістичних провайдерів і підрядників із постачання «останньої милі».
  
  

Фінансові та інвестиційні можливості:

• Поява стійкого державного попиту підвищує привабливість виробників для приватних інвесторів і кредиторів, особливо для тих компаній, які вже мають контракти з DOT-Chain Defence чи АОЗ.
  

• Розвиток екосистеми сервісів (ПО, аналітика, кастомізація) відкриває нішеві інструменти для венчурного та промислового капіталу.
  
  

Регуляторні та комплаєнс-ризики для постачальників:

• Робота з держзамовленнями через маркетплейс посилює вимоги до якості, звітності та відповідності технічним стандартам. Постачальникам слід готуватися до посиленої контролюючої уваги з боку Міноборони та АОЗ.
  

• Існують оперативні ризики (недоліки у контролі поставок, відповідність сертифікаціям, прозорість закупівель), які можуть впливати на репутацію та доступ до платформи.

Для громадянського сектору і малих ІТ-компаній:

• Зростає попит на розробників програмних рішень (інтерфейси, CRM, аналітика), інтеграторів та провайдерів кібербезпеки. Малий бізнес може отримати контракти на розробку функціоналу (конструктор, рейтингова система, служба підтримки).

Макроекономічний вплив:

• Прямі інвестиції у виробничі потужності та збільшення зайнятості у суміжних секторах сприятимуть локальному промисловому навантаженню й експортному потенціалу у довгостроковій перспективі.

Що цьому передувало

• Пілотний запуск і тестування: DOT-Chain Defence пройшла пілотну фазу, під час якої 12 бригад отримали доступ до платформи; результати пілоту показали значне скорочення термінів постачання (з місяців до ~10 днів). Успішні показники стали підставою для масштабування.

• Реформи та децентралізація забезпечення: Ініціатива відповідає ширшому курсу Міноборони на цифровізацію та делегування оперативних рішень підрозділам (щоб пришвидшити реакцію на потреби фронту). АОЗ, як орган-оператор, централізує бюрократичну частину, звільняючи підрозділи від документообігу.

• Потреба у швидких рішеннях через бойові виклики: Посилені атаки на інфраструктуру й зміни тактичних завдань зумовили необхідність оперативного доступу до БпЛА й засобів РЕБ у короткі строки.

Технічна готовність ринку: На момент пілоту вже існувала база вітчизняних виробників і постачальників, здатних забезпечити значні обсяги продукції та сервісу, що дозволило оперативно розширити платформу на більшу кількість підрозділів.