Рішення ухвалене на запит виробників і діятиме на час воєнного стану для посилення безпеки оборонних об’єктів

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення обмежити доступ до даних про підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) у публічних державних реєстрах. Ідеться, зокрема, про інформацію щодо місцезнаходження, виробничих потужностей та інших характеристик підприємств, що беруть участь у забезпеченні оборони держави.

Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, рішення було ухвалено на запит самих виробників, які наполягали на необхідності підвищення інформаційної безпеки в умовах воєнного стану.

«Заклали запобіжники, щоб норма стосувалася саме оборонних виробників і лише на час дії воєнного стану. Безпека нашої оборонної індустрії – ключова умова, щоб масштабувати виробництво, впроваджувати інновації та ще ефективніше забезпечувати армію», – підкреслила Свириденко.

Таким чином, з публічних агрегаторів і відкритих реєстрів буде вилучено або обмежено інформацію, яка може потенційно становити ризик для безпеки підприємств сектору оборони.

Як це впливає на бізнес

• Для підприємств ОПК: рішення створює додатковий рівень захисту для стратегічно важливої інформації — місцезнаходження виробничих потужностей, номенклатури продукції, партнерських ланцюгів. Це зменшує ризики кібератак, диверсій та точкових ударів по оборонних об’єктах. Водночас, воно підвищує відповідальність виробників за внутрішню кібербезпеку і дотримання режиму конфіденційності у взаємодії з державою.
• Для інвесторів і контрагентів: короткостроково обмеження може ускладнити проведення попереднього аналізу ринку, перевірку партнерів або участь у публічних тендерах через часткову закритість даних. Проте в умовах воєнного часу це — вимушений захід, який дозволяє гарантувати безпеку виробничих об’єктів, що інтегровані у міжнародні програми постачань.
• Для суміжного бізнесу (логістика, інжиніринг, постачальники комплектуючих): скорочення відкритих даних підвищує значення прямих комунікацій із замовниками (через Міноборони, «Укроборонпром» або оборонні кластери). Це може стимулювати створення внутрішніх закритих платформ обміну інформацією між учасниками оборонного сектору.
• Для держави: рішення підсилює інформаційну безпеку й одночасно дозволяє більш гнучко управляти оборонним виробництвом, зберігаючи стратегічні дані поза межами публічного простору. Це також створює умови для розширення внутрішніх замовлень і локалізації виробництва, що зараз активно підтримується урядом.

Що цьому передувало

З початку 2024 року уряд активно реформує систему управління оборонними закупівлями та виробництвом. Одним із пріоритетів стало підвищення стійкості оборонно-промислової інфраструктури, включно із цифровою безпекою підприємств.

У вересні 2025 року президент Володимир Зеленський повідомив, що на розвиток вітчизняного ОПК залучено понад $43 млрд, у тому числі від міжнародних партнерів. Ці кошти спрямовуються на модернізацію виробництв, створення спільних підприємств і запуск нових оборонних програм.

Паралельно Міноборони та Мінекономіки реалізують політику децентралізації оборонних постачань (зокрема, через платформу DOT-Chain Defence), що передбачає передачу частини функцій закупівель безпосередньо підрозділам. На цьому тлі зростання обсягів виробництва і залучення приватного сектору до оборонних замовлень зробили питання захисту інформації про виробників особливо актуальним.