Документ визначає категорії токенів, правила емісії та оподаткування

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №10225-д «Про віртуальні активи». Документ формує правове поле для розвитку сучасного фінансового ринку та цифрової економіки.

Законопроєкт:

• визначає віртуальний актив як особливий вид цифрового об’єкта, що існує завдяки технології блокчейн;
• встановлює, що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу;
• поділяє активи на три категорії: токени з прив’язкою до активів, токени електронних грошей, інші віртуальні активи (визначатимуться регулятором);
• вводить обов’язкову «білу книгу» для публічної пропозиції токенів;
• встановлює авторизацію для постачальників послуг (зберігання, торгівля, переказ);
• передбачає заходи з прозорості та захисту інвесторів, у т. ч. протидію маніпуляціям і інсайдерській торгівлі;
• визначає податкові правила для фізичних і юридичних осіб із запуском з 1 січня 2026 року.

Голова фінансового комітету Данило Гетманцев наголосив, що цей законопроєкт є результатом багаторічної дискусії та може стати базовим для ринку віртуальних активів.

Як це впливає на бізнес

1. Криптобіржі та провайдери послуг

• Отримають чіткі правила роботи в Україні та можливість легально залучати користувачів.
• Зобов’язані пройти авторизацію, дотримуватися вимог до фінансової звітності, захисту клієнтів та подавати щорічні звіти контролюючим органам.

2. Інвестори та громадяни

• Визначений порядок оподаткування прибутків від операцій з віртуальними активами створює правову визначеність.
• Пільгова ставка ПДФО (5%) у 2026 році стимулюватиме легалізацію доходів від раніше придбаних активів.

3. Держава та бюджет

• Очікується додатковий ефект для бюджету за рахунок податків і прозорого обліку: лише у 2021–2024 роках держава могла б отримати понад 14 млрд грн, якби ринок був легалізований раніше.
• Нова система оподаткування гармонізується з міжнародними підходами (CARF, DAC8), що полегшить інтеграцію України у глобальну фінансову інфраструктуру.

Що цьому передувало

Питання правового регулювання віртуальних активів обговорювалося в Україні кілька років. Попередній закон про віртуальні активи фактично не запрацював через неврегульованість податкових аспектів. Робоча група з числа народних депутатів доопрацювала проєкт, врахувавши міжнародні стандарти та потребу у податковій визначеності.

Світові тенденції (ESMA, ЄС із регламентом MiCA, США з SEC-кейсами проти бірж) показали важливість прозорих правил для крипторинку. Україна, рухаючись до членства в ЄС, прагне гармонізувати своє законодавство, забезпечивши одночасно захист інвесторів і розвиток цифрової економіки.