Ставка 10% із поступовим зниженням до 5% після 2030 року

Президент України Володимир Зеленський 2 вересня підписав закон №13157, яким запроваджується експортне мито у розмірі 10% на соєві боби та насіння ріпаку. Документ був ухвалений Верховною Радою ще 16 липня та набирає чинності наступного дня після публікації.

Кошти від сплати мита надходитимуть до спеціального Державного фонду підтримки сільськогосподарських товаровиробників, законопроєкт про створення якого уряд має подати протягом трьох місяців.

Водночас сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які експортують власно вирощену продукцію, звільняються від сплати мита. Починаючи з 2030 року ставка поступово знижуватиметься на 1 відсотковий пункт щороку — до рівня 5%.

Як це впливає на бізнес

Для аграріїв

• Виробники, які самостійно експортують власно вирощені сою та ріпак, отримають конкурентну перевагу завдяки звільненню від сплати мита.
• Це стимулюватиме створення кооперативів і пряму участь фермерів в експортних ланцюгах.

Для трейдерів

• Нові правила зменшать рентабельність експорту сирих соєвих бобів та насіння ріпаку для компаній, що не є виробниками.
• Очікується перерозподіл потоків: трейдерам доведеться або налагоджувати співпрацю з виробниками, або інвестувати у переробку.

Для переробної галузі та держави

• Закон створює умови для розвитку внутрішньої переробки олійних культур (олія, шрот), що дозволить експортувати продукцію з більшою доданою вартістю.
• Запроваджене мито стане додатковим джерелом надходжень до бюджету, спрямованим на підтримку аграріїв, зокрема в умовах війни.

Що цьому передувало

Україна вже мала подібний досвід у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила так звані «соєві правки». Тоді було скасовано відшкодування ПДВ при експорті соєвих бобів і ріпаку для трейдерів, що мало на меті стимулювати внутрішню переробку. Однак через негативні наслідки для аграрного експорту та дискримінаційний характер ці норми згодом були скасовані.

Новий підхід з експортним митом є спробою держави знайти більш збалансоване рішення: обмежити «сировинний» експорт через трейдерів, але водночас підтримати виробників та надати економічний стимул для розвитку переробної галузі всередині країни.