Серед пріоритетів — цифровізація управління фінансами, новий Митний кодекс, приєднання до SEPA та зменшення частки держави в банках

Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко разом з очільниками міністерств представила проєкт Програми діяльності Уряду. Документ визначає стратегічні пріоритети та завдання для всіх міністерств, зокрема у фінансовій сфері. У межах презентації відбулась панельна дискусія «Економіка для людей. Розвиток», де Міністр фінансів Сергій Марченко окреслив основні напрями роботи Мінфіну.

Ключовим акцентом стало формування збалансованого бюджету-2026, який має одночасно гарантувати ресурс для оборони та підтримку соціальних і гуманітарних видатків. Загалом Мінфін визначив 8 пріоритетних операційних цілей, серед яких:

• макрофінансова стабільність і середньострокове планування,
• податкова політика за стандартами ОЕСР,
• управління держборгом та створення Боргового агентства,
• реформа митниці та новий Митний кодекс,
• запровадження стандартів нефінансової звітності та аудиту,
• цифровізація управління фінансами,
• фінмоніторинг та інтеграція до SEPA,
• підготовка до приватизації держбанків.

Як це впливає на бізнес

• Прогнозованість і довіра: середньострокове бюджетне планування та виконання рекомендацій МВФ, ЄС і Світового банку мають знизити ризики для бізнесу та підвищити інвестиційну привабливість України.
• Податкова прозорість: автоматичний обмін податковою інформацією ускладнить ухилення від податків і стимулюватиме прозору діяльність компаній.
• Зручність на митниці: новий Митний кодекс і цифрові рішення дозволять бізнесу швидше оформлювати товари, зменшать корупційні ризики й витрати.
• Звітність і репутація: обов’язкова нефінансова звітність та аудит підвищать стандарти корпоративної відповідальності, що особливо важливо для компаній, орієнтованих на європейські ринки.
• Фінансова система: реформа держбанків і розвиток ринку капіталу мають створити нові можливості для приватного сектору.
• Євроінтеграція: приєднання до SEPA полегшить міжнародні платежі, знизить транзакційні витрати бізнесу та інтегрує Україну у європейський фінансовий простір.

Що цьому передувало

За даними Мінфіну, у 2024 році державний бюджет виконувався з дефіцитом на рівні близько 1,5 трлн грн, який переважно фінансувався за рахунок міжнародної допомоги. Водночас у 2025 році відчутною стала потреба в оновленні бюджетної політики з урахуванням зростання оборонних витрат, необхідності відновлення інфраструктури та виконання умов Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро протягом 4 років.

Міжнародні інституції, зокрема МВФ, наполягають на підвищенні ефективності управління державними фінансами, боротьбі з ухиленням від оподаткування, прозорості митниці та зниженні частки держави у банківському секторі. Тому проєкт Програми діяльності Уряду ставить завдання адаптації фінансової системи до європейських стандартів і водночас — підвищення довіри бізнесу до державної політики.