Дипустанови зможуть отримувати гривневі кошти, а держпідприємства — обслуговувати борги
Національний банк ухвалив постанову №63, яка дозволяє дві нові групи валютних операцій:
- Державні компанії зможуть здійснювати виплати за зовнішніми борговими зобов’язаннями, пов’язаними з реструктуризацією;
- Українські банки зможуть зараховувати гривневі пожертви й спонсорські внески на рахунки дипломатичних представництв іноземних держав.
Постанова набрала чинності 14 червня 2025 року — на наступний день після офіційного опублікування.
Як це впливає на бізнес
Ці зміни створюють низку позитивних сигналів для ринку:
- Для держкомпаній — відкривається можливість легітимно обслуговувати боргові інструменти, розміщені за кордоном. Це важливо для утримання довіри іноземних інвесторів до державного сектору та загальної фінансової стабільності.
- Для банків — надання дозволу на зарахування благодійних гривневих коштів на рахунки посольств і консульств сприятиме покращенню обслуговування дипломатичних установ та дозволить фінансовим установам гнучкіше адмініструвати такі операції.
- Для міжнародних партнерів — постанова свідчить про прагнення України забезпечити прозорі умови для обслуговування зовнішніх зобов’язань і партнерств.
Що цьому передувало
Постанова є черговим уточненням до постанови НБУ №18 від 24 лютого 2022 року, яка ввела валютні обмеження в умовах воєнного стану. З початку 2023 року регулятор поступово вносить винятки для операцій, які мають критичне значення для державного сектору, міжнародних зобов’язань та гуманітарної підтримки.
Зокрема, раніше вже були дозволені розрахунки за міжнародними грантами, обслуговування боргових цінних паперів держави, а також певні транскордонні операції для гуманітарних організацій.
В ЄС обговорюється створення загальноєвропейської фондової біржі
Дмитро Чепур
Держава посилює енергетичну стійкість: уряд оновив правила фінансування об’єктів енергетики
Державні видатки зросли на 20%: бюджет витратив 2,82 трлн грн за дев’ять місяців