На тлі війни проти України та санкційного тиску росія продовжує вибудовувати інфраструктуру зовнішнього впливу, орієнтовану не лише на політичні контакти, а й на бізнес, технологічні спільноти, освітні середовища та експертні платформи. Одним із таких інструментів дедалі помітніше стає Агентство стратегічних ініціатив – АСІ.

Формально АСІ було створене у 2011 році як автономна некомерційна організація для просування нових проєктів. Офіційна історія агентства прив’язує його створення до рішення уряду рф та ініціативи Путіна, який нині очолює наглядову раду АСІ. До компетенції цієї ради належать визначення стратегії, пріоритетів діяльності, затвердження кошторису та схвалення проєктів, а її рішення є обов’язковими для виконання керівництвом агентства.

Керівницею АСІ з 2017 року є Світлана Чупшева. Саме за її керівництва агентство дедалі активніше позиціонується не просто як внутрішній інститут розвитку, а як "проєктний офіс президента", що має об’єднувати державу, бізнес і суспільство навколо масштабних ініціатив. У стратегії до 2030 року АСІ прямо формулює місію як створення можливостей для лідерів, здатних "вивести Росію на передові позиції у світі".

---

На перший погляд, така риторика виглядає як стандартна мова інституту розвитку. Але в нинішніх умовах вона набуває іншого змісту. АСІ працює на перетині інвестиційного клімату, технологічних ініціатив, кадрових програм, креативних індустрій, соціальних проєктів і міжнародних контактів. Це робить агентство зручною платформою для м’якого входу в середовища, де прямий політичний або державний російський вплив уже токсичний.

Окремо показова конкуренція АСІ з Фондом "Росконгрес". "Росконгрес" традиційно виконує роль великого оператора форумів, бізнес-місій і міжнародних економічних заходів: його міжнародний підрозділ прямо пропонує організацію торговельно-економічних та інвестиційних заходів за кордоном, павільйонів російських компаній на іноземних виставках, залучення іноземних партнерів до російських економічних форумів і формування бізнес-делегацій.

АСІ заходить у цю нішу інакше. Воно діє не лише через класичні форуми, а через експертні групи, технологічні ініціативи, освітні платформи, "форсайти", бізнес-діалоги та проєкти з людським капіталом. У 2025 році агентство стало співорганізатором бізнес-діалогу Росія – США на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, де, за повідомленням самого АСІ, були присутні понад 150 представників російських і міжнародних компаній. У жовтні 2025 року Чупшева також брала участь у бізнес-форумі Американської торгової палати в росії та Тихоокеансько-Євразійського ділового альянсу, де обговорювали перспективи співпраці й можливого повернення іноземного бізнесу на російський ринок.

Це означає, що АСІ фактично формує паралельний канал комунікації із західним бізнесом – менш формалізований, ніж "Росконгрес", але потенційно гнучкіший. Якщо "Росконгрес" продає росію як великий форумний майданчик, то АСІ продає росію як середовище "ідей", "технологій", "нових лідерів", "імпатріації" та "майбутнього розвитку". Саме така обгортка виглядає зручною для залучення тих західних компаній, експертів або посередників, які не готові відкрито асоціюватися з кремлівськими політичними структурами, але шукають можливості зберегти або відновити присутність на російському ринку.

---

Ще один напрям – технологічний. АСІ активно працює з Національною технологічною ініціативою, платформами для лідерів, освітніми й інноваційними проєктами. У 2025 році агентство повідомляло про міжнародний форум безпілотних систем у Москві за участі представників 35 країн, а також про міжнародний форсайт "Спільне майбутнє 2050" із понад 100 іноземними делегатами з 19 країн. Для держави, яка веде війну, такі майданчики мають значення не лише як PR. Вони створюють доступ до технологічних спільнот, контактів, ідей, стартапів, інженерних команд і міжнародних партнерів.

Саме тут виникає питання безпекового виміру. Хоча офіційні документи описують його як урядово-президентський проєкт, сама методика роботи агентства – збір лідерів, експертів, інноваторів, бізнесу та міжнародних контактів на єдиній платформі – демонструє очевидний інтерес для російських спецслужб.

За нашою інформацією зв’язок з ГРУ РФ відбувається через наступних фігур.

1. Бокарьов Міхаіл Юрійович. Директор з розвитку сервісів в Автономній некомерційній організації (АНО) «Платформа Національної технологічної ініціативи» (Платформа НТІ). Відповідає за створення, масштабування та автоматизацію технологічних сервісів, спрямованих на підтримку російських технологічних стартапів, ринків НТІ та інженерних команд. Курує інтеграцію та розвиток платформних рішень (включаючи екосистему Leader-ID та інфраструктуру для проєктно-освітніх інтенсивів, таких як «Архіпелаг»). Фокусується на інтеграції сучасних IT-інструментів, включаючи технології на базі штучного інтелекту та нейромереж, в операційні процеси та сервіси для учасників технологічного ринку.

Його завдання – збір інформації від агентів. Бокарьов одружений на доньці заступника начальника ГРУ генерал-майора Андрія Аверьянова, який займається диверсійним і гібридним впливом в Європі: через  Службу спеціальної діяльності, яку він очолює, веде приховані операції проти Заходу з 2023 року. Серед завдань підрозділу – саботаж у Європі, підрив підтримки України та дії проти країн НАТО.

1. Шепельова Людмила Георгієвна – заступник керівника АСІ.  Має 36-річного сина Шепельова Ніколая Андрейовича, який є співробітником Управління ФСБ РФ по Тульській області. 
2. Юдина Олеся, керівник служби персоналу. Має чоловіка Юдина Дмітрія Пєтровича, який є співробітником Управління ФСБ РФ по Іванівській області.  

Слід зазначити також, що АСІ використовує в якості засобу комунікації платформу Slack.

Нагадаємо, Велика Британія у 2025 році оголосила санкції проти трьох підрозділів ГРУ та 18 офіцерів військової розвідки, пов’язавши їх із кібератаками, операціями проти України та дестабілізаційною активністю. Міністерство юстиції США також повідомляло про обвинувачення проти представників підрозділу 29155 ГРУ у зв’язку з кібератаками проти української урядової інфраструктури та інших цілей.

У цьому середовищі АСІ варто розглядати не як ізольовану громадсько-економічну організацію, а як частину ширшої кремлівської архітектури впливу. Воно працює там, де росії потрібні не танки й не офіційні дипломатичні ноти, а контакти, доступ, довіра, експертні мережі, корпоративні канали та можливість легалізувати присутність через нейтральні теми – інновації, інвестиції, освіту, креативні індустрії, туризм, інклюзію чи нову міграційну політику.

Для західного бізнесу ризик полягає не лише в репутаційних наслідках співпраці з російською державною платформою. Проблема глибша: участь у таких майданчиках створює канали збору інформації, картування контактів, виявлення вразливостей, формування лояльних посередників і тестування готовності компаній до повернення в росію попри санкції та війну.

Окремої уваги потребує коло компаній і сервісів, які можуть використовуватися як допоміжна інфраструктура для фінансових операцій, комунікації, представницьких контактів і формування лояльного бізнес-середовища навколо російських платформ впливу.

Aton WM (Suisse) SA – швейцарська структура, пов’язана з управлінням капіталом і рахунками. Наявність такого майданчика може бути важливою для проведення фінансових операцій за межами рф, зокрема для обслуговування рахунків, здійснення угод і переміщення коштів. У контексті російських мереж впливу подібні структури становлять інтерес як потенційний інструмент для фінансування посередницьких, агентурних або інформаційно-психологічних активностей.

Wise Wolves Group – кіпрська фінансова група, що працює в юрисдикції ЄС і надає послуги у сфері корпоративного, фінансового та інвестиційного супроводу. Такі компанії можуть відігравати роль посередників у легалізації та структуруванні російського капіталу в Європі, зокрема через операції з нерухомістю, корпоративними активами або інвестиційними інструментами. У цьому контексті ризик полягає в тому, що кошти російського походження можуть отримувати зовні легальний європейський контур.

Farfor-spb.ru / Фарфорова майстерня Дмитрія Барінова – виробник ексклюзивних порцелянових виробів ручної роботи, що базується в Санкт-Петербурзі. У подібних мережах такі компанії можуть виконувати не фінансову, а представницьку функцію: дорогі подарунки, сувенірна продукція, предмети мистецького чи статусного характеру використовуються для неформальної комунікації, встановлення довіри та підтримання контактів із партнерами або потенційними лобістами.

Rusal – одна з найбільших російських корпорацій у сфері виробництва алюмінію, яка бере участь у ланцюжку виробництва ракет «Калібр», що використовуються проти України. Присутність таких промислових гравців у партнерських або дотичних мережах важлива з огляду на їхній міжнародний масштаб, експортні інтереси та потенційну зацікавленість у збереженні каналів доступу до західних ринків, технологій, фінансування й політичного лобіювання. У випадку російських платформ впливу великі промислові корпорації можуть виступати не лише економічними учасниками, а й елементами ширшої системи просування інтересів рф за кордоном.

Окремо зазначимо перелік європейських компаній, в яких АСІ працює на рівні агентури (зокрема, агент «Козяр»), що вхожа у групи впливу на прийняття корпоративних рішень.  

Citigroup – один із найбільших американських транснаціональних фінансових конгломератів, що входить до системно важливих банків США. Для росії інтерес пов’язаний не лише з банківським обслуговуванням, а й із доступом до глобальної фінансової інфраструктури, корпоративних рахунків, інвестиційних операцій, платіжних каналів та інформації про рух капіталу.

Delfi Corporate Services Ltd – кіпрська компанія, яка надає консультаційні послуги у сфері фінансів, корпоративного права, регуляторного супроводу та структурування бізнесу. Такі юрисдикції й сервіси традиційно становлять інтерес для російського капіталу, оскільки можуть використовуватися для створення компаній-посередників, управління активами, супроводу угод і легалізації коштів у європейському правовому полі.

Euronext – одна з провідних біржових груп Європи, що забезпечує доступ до ринків капіталу, торгівлі цінними паперами та фінансової інфраструктури. Такі майданчики можуть бути цікавими як джерело фінансової інформації, інструмент доступу до європейського капіталу та середовище для роботи через посередницькі або пов’язані структури.

Stockopedia – онлайн-платформа для аналізу фондового ринку, орієнтована переважно на приватних інвесторів. Вона надає аналітичні дані, рейтинги акцій, інструменти для оцінки компаній і прийняття інвестиційних рішень. Для ГРУ подібні сервіси можуть бути корисними для моніторингу ринків, пошуку інвестиційних можливостей, аналізу компаній і формування фінансових стратегій у західних юрисдикціях.

Make (колишня Integromat) – цифрова No-Code/Low-Code платформа автоматизації робочих процесів. Вона дозволяє поєднувати різні вебсервіси, месенджери, CRM-системи, бази даних і корпоративні застосунки без написання коду. У ширшому безпековому контексті такі платформи  становлять інтерес для збору даних, інтеграції каналів зв’язку, управління контактними базами або координації інформаційних кампаній.

Sova Capital Limited – колишня лондонська інвестиційна компанія та брокер, яка до 2022 року працювала з інституційними клієнтами й надавала брокерські, депозитарні та інвестиційні послуги. Після початку повномасштабної війни та запровадження санкцій компанія зіткнулася з проблемами ліквідності й перейшла під управління спільних спеціальних адміністраторів. Її приклад показує, як російськоорієнтовані фінансові структури у Великій Британії та ЄС могли бути інтегровані в західну фінансову систему до моменту санкційного розриву.

Як бачимо, павутина зв’язків АСІ розгалужена: в ній поєднуються державні інституції рф, фінансові посередники, цифрові платформи, корпоративні сервіси, промислові компанії та представницькі інструменти м’якого впливу. На перший погляд, ці елементи можуть виглядати як звичайна інфраструктура для бізнес-комунікації, інвестицій, аналітики чи міжнародних контактів. Однак у сукупності вони створюють середовище, через яке російські актори можуть отримувати доступ до західних ринків, легалізувати контакти, вибудовувати неформальні канали впливу, збирати інформацію та підтримувати зв’язки з бізнесом у країнах Європи навіть в умовах санкцій і політичної ізоляції рф. Саме тому АСІ варто розглядати не лише як агентство розвитку, а як один із вузлів ширшої системи російської гібридної присутності за кордоном.

Відтак АСІ потребує окремої уваги з боку санкційної, безпекової та розвідувальної спільноти. Йдеться не лише про персональні санкції чи формальну перевірку керівництва. Потрібен аналіз усієї екосистеми: форумів, цифрових платформ, партнерських мереж, фінансових посередників, технологічних програм, міжнародних делегацій і контактів із західними бізнес-асоціаціями.

АСІ намагається виглядати як платформа майбутнього. Але в умовах війни будь-яка російська платформа, яка збирає навколо себе бізнес, технології, гроші й міжнародні контакти, не може розглядатися поза логікою державної гібридної політики. Для Кремля це не просто агентство розвитку. Це ще один інтерфейс впливу – менш помітний, ніж «Росконгрес», але потенційно значно зручніший для роботи із західними середовищами, які росія прагне повернути у свою орбіту.