Дайджест головних новин енергетичного переходу

Український Центр аналітики та досліджень (UCAI) пропонує своїй аудиторії щотижневий огляд ключових подій, які задають тренди на енергетичних ринках. Ми проаналізували новини та події, що дійсно мають значення для розвитку ситуації, та дали коротке пояснення для кращого розуміння контексту, в якому це все відбувається.

Українська інфраструктура приваблює великих інвесторів

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) інвестують відповідно 60 млн євро і 40 млн євро у фонд Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I, загальний обсяг якого становить 350 млн євро.

Цей фонд фінансуватиме інфраструктурні проєкти в Україні. Пріоритети – енергетична галузь і, зокрема, відновлювана енергетика, сталий транспорт, який сприятиме декарбонізації економіки, покращенню екології та скороченню викидів вуглецю, цифрові мережі та екосистеми.

«ЄБРР виступить якірним інвестором Фонду. Очікується, що участь банку сприятиме залученню капіталу для реалізації проєктів сталої інфраструктури в Україні», - засвідчив ЄБРР на своєму сайті.

«Метою є підтримка інвестицій в Україні у відновлювану енергетику та інші технології, пов'язані з енергетикою, що сприятиме досягненню цілей енергетичної безпеки… Крім того операція сприятиме фінансуванню відновлення та модернізації ключових інфраструктурних секторів, зокрема транспортного та цифрового», –  зазначив ЄІБ.

Крім ЄБРР, ініціатором нового інвестиційного фонду виступила британська Amber Infrastructure Group. А до процесу його створення, як свідчить заява, залучена також провідна українська інвестгрупа Dragon Сapital.

ЄІБ вказав, що проєкт знаходиться на стадії оцінки, тоді як рада директорів ЄБРР планує розглянути його 24 вересня цього року.

Amber Infrastructure Group створена понад 15 років тому для управління міжнародними інвестиціями в інфраструктуру. Група займається пошуком, фінансуванням та управлінням активами, працює в 22 країнах та реалізувала для клієнтів із державного та приватного секторів більше 175 проєктів.

Dragon Capital – одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінансових послуг, яка надає повний спектр інвестиційно-банківських і брокерських послуг для інституційних, корпоративних і приватних клієнтів. Компанія заснована 2000 року в Києві чеським бізнесменом Томашем Фіалою. Її інвестиційним партнером  є американський інвестор Джордж Сорос.

Інвестиційно-банківський підрозділ Dragon Capital провів більш ніж 130 угод на загальну сумму понад $10 млрд, включаючи угоди із залучення акціонерного та боргового капіталу, а також угоди із злиття і поглинань для провідних українських компаній у ключових секторах економіки: банківська сфера, сільське господарство, нерухомість , медіа, виробництво продуктів харчування, фармацевтика та ін.

Контекст

Amber Infrastructure Group наразі керує або консультує вісім фондів на загальну суму понад 5 млрд фунтів стерлінгів, які включають понад 200 об’єктів. Серед них є створений 2020 року The Three Seas Initiative Investment Fund (3SIIF), який є географічно близьким до України та схожим за профілем інвестування. Загальний капітал 3SIIF – 1 млрд євро, кошти спрямовуються в об’єкти критичної інфраструктури в країнах Східної і Центральної Європи.

Серед впроваджених проєктів Amber - Фонд енергоефективності мера Лондона (MEEF). Це інвестиційний фонд обсягом 500 млн фунтів стерлінгів, заснований Адміністрацією Великого Лондона за підтримки Європейської Комісії. Його мета – допомогти Лондону досягти статусу міста з нульовим рівнем викидів вуглецю до 2030 року. Діяльність MEEF спрямована на подолання ринкових бар’єрів у низьковуглецевому секторі столиці через надання гнучкого фінансування, яке дозволяє «прискорювати реалізацію життєздатних низьковуглецевих проєктів у межах міста».

Від моменту запуску в липні 2018 року MEEF мобілізував понад 420 млн фунтів інвестицій і скоротив викиди CO2 у Лондоні на понад 32 100 тонн, що еквівалентно виведенню з доріг 29 150 автомобілів з двигунами внутрішнього згорання.

Європа будує надлишкову газову інфраструктуру

До кінця поточного десятиліття споживання газу в країнах ЄС скоротиться до 302 млрд куб м з 326 млрд куб м, які спостерігались у 2023 році, та після вже зафіксованого падіння на 19% протягом 2021–2023 років. Про це йдеться в звіті аналітичного центру Ember. Прогноз базується на аналізі останніх версій національних енергетичних і кліматичних планів, затверджених урядами країн ЄС до кінця 2024 року.

«Національні цілі надсилають чіткий сигнал: ЄС остаточно відмовляється від викопного газу. Скорочення споживання газу вже триває, а цілі на 2030 рік вказують на ще суттєвіше падіння», – зазначив Томос Гаррісон, аналітик Ember.

Національні плани ЄС також передбачають стрімку розбудову відновлюваної енергетики: країни-члени планують подвоїти сумарні потужності вітрових та сонячних електростанцій протягом наступних п’яти років – до 450 ГВт вітрової енергії та 670 ГВт сонячної.

Ember прогнозує, що відновлювана енергія становитиме дві третини всього виробництва електроенергії в ЄС до 2030 року – порівняно з 47% у 2023 році. Також прискорюється електрифікація в різних секторах: частка електроенергії в кінцевому споживанні енергії має зрости з 23% у 2023 році до 30% у 2030-му.

Попри очікуване зниження попиту на газ, кілька країн ЄС планують збільшити потужності для імпорту зрідженого природного газу на 54% до 2030 року, що, за оцінкою Ember, є «рефлекторною реакцією на геополітичну нестабільність». «Це може призвести до недозавантаженої інфраструктури та завислих активів. Електрифікована економіка – це напрямок, у якому ЄС рухається остаточно, і будь-який поспішний перегин у бік надлишкової газової інфраструктури призведе до надмірних втрат. Це мають врахувати всі: від інвесторів до політиків», – наголосив Томос Гаррісон.

Контекст

Попри загальноєвропейське падіння споживання газу на 7%, у країнах Центральної та Східної Європи цей показник, навпаки, зросте. Такий висхідний тренд буде спричинений відмовою від вугілля в генерації електроенергії та системах опалення. «Проте важливо розуміти, що інфраструктура в регіоні ЦСЄ вже зростає надмірно щодо реальних потреб», – звернула увагу Беатріс Петрович, старша аналітикиня з енергетики та клімату в Ember.

«Нервовий сезон» на газовому ринку Європи

Поточного року Україна вперше від початку повномасштабної війни стала залежна від імпорту газу, який необхідний для комерційних підприємств і накопичення запасів для наступного опалювального сезону. Його закупівлі ускладнюються не тільки дефіцитом доступних обсягів на зовнішніх ринках, але й високими цінами.

За прогнозом товарних аналітиків найбільшого банку Італії Intesa Sanpaolo, базовий контракт у Європі на газ із постачанням на місяць наперед у другій половині 2025 року буде торгуватись майже на 5% вище у річному вимірі на тлі геополітичної напруженості. Ціна, як очікується, в середньому становитиме 40,40 євро/МВт·год до кінця року, порівняно з 38,53 євро/МВт·год у другій половині 2024 року та 41,40 євро/МВт·год від початку поточного року.

Загалом упродовж решти 2025 року ціна газу може коливатися в діапазоні 30–50 євро/МВт·год. «Широкий торговельний діапазон відображає очікування, що волатильність залишатиметься високою в найближчі місяці», – пояснила Деніела Корсіні, старша економістка банку.

Банк Intesa Sanpaolo також попереджає: «Поставок зрідженого природного газу може бути недостатньо, щоб задовольнити високий літній попит на газ у Європі і водночас поповнити сезонні запаси, враховуючи триваюче скорочення поставок російського трубопровідного газу». Його аналітики вважають, що до початку зими  сховища ЄС можуть бути заповнені лише на 82% – це найнижчий рівень з 2021 року, коли максимум ледь перевищив 77%. За даними Gas Infrastructure Europe, наразі рівень заповнення сховищ у країнах ЄС становить 56,9%.

За оцінкою енергетичної компанії Engie, ситуація на європейському газовому ринку залишатиметься напруженою й протягом зимового сезону, в період пікового попиту на блакитне паливо. Причина – слабкі темпи заповнення газових сховищ, що підвищує ризики зростання цін.

«Це буде нервова зима, особливо через те, що ми можемо увійти в опалювальний сезон із менш заповненими газосховищами», – сказав аналітик Engie Кріс Ґут.

За його прогнозом, ціни на газ коливатимуться в межах 33–35 євро/МВт·год до кінця цього року. «Ми очікуємо, що запаси газу цієї зими будуть нижчими, ніж у попередні два роки. Це зробить Європу вразливішою до шоків попиту та пропозиції, саме тому ми не очікуємо значного зниження цін у короткостроковій перспективі», – додав Ґут. В Engie передбачають, що до листопада рівень заповнення ПСГ досягне 80–85%, що на 10–15 процентних пунктів менше, ніж на той самий час минулого року.

Контекст

24 червня Рада ЄС та Європейський парламент досягли неформальної згоди щодо продовження загальноєвропейської мети наповнення сховищ газу на 90% – до 1 грудня (замість 1 листопада), щоб дати постачальникам більше часу на закупівлі для збільшення запасів.

Як повідомив міністр енергетики Герман Галущенко, Україна планує імпортувати щонайменше 4,6 млрд куб. м природного газу, що становить приблизно 40% від очікуваного попиту в зимовий період. Він пояснив, що внаслідок прицільних російських ударів у лютому Україна втратила понад половину власного газовидобутку, тому питання накопичення запасів перед опалювальним сезоном є вкрай нагальним.  За даними оператора підземних сховищ «Укртрансгаз», зараз в українських ПСГ зберігається понад 7,3 млрд куб. м газу.

Серед іноземних партнерів кошти на закупівлю газу для державного холдингу «Нафтогаз» вже погодився надати Європейський банк реконструкції та розвитку, продовжуються перемовини з Європейським інвестиційним банком і з урядом Норвегії.

Попит на газ у ЄС, за прогнозами, зменшиться на 7% до 2030 року – про це йдеться в новому звіті глобального енергетичного аналітичного центру Ember. Старша аналітикиня Беатріс Петрович розповіла CEENERGYNEWS, що країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) вже мають достатню інфраструктуру для імпорту газу, аби задовольнити попит навіть у разі повного припинення постачань із росії.

Громадяни передових країн підтримують оподаткування вуглецю, українці – серед них

Переважна більшість людей у розвинених країнах та країнах, що розвиваються, підтримує всеосяжні заходи з боротьби зі зміною клімату, які включають оподаткування викидів вуглецю та фінансову допомогу біднішим країнам. Такого висновку дійшли автори глобального дослідження суспільних настроїв щодо кліматичної політики.

«Існує сильна й щира підтримка міжнародного ціноутворення на вуглець, відшкодування доходів на душу населення, а отже – і перерозподілу багатства на користь бідніших країн», – йдеться в повідомленні Потсдамського інституту дослідження впливу на клімат (Potsdam Institute for Climate Impact Research, PIK), який виступив одним зі співавторів дослідження.

«Ці результати відображають глибокі переконання, а не просто ситуативні настрої. Ми доклали чималих зусиль, аби впевнитись, що відповіді респондентів є остаточними і не змінюватимуться з часом», – запевнив Лінус Маттаух, експерт PIK. 

Висновки про підтримку вуглецевого оподаткування базуються на двох масштабних опитуваннях, які охопили понад 40 тис. респондентів у 20 країнах та проводилися в 2021-2024 роках. Ідея передбачає передачу коштів від найбільших забруднювачів – заможних промислово розвинених держав – до жителів країн, що розвиваються. Більшість учасників підтримали таку політику, навіть якщо це означає втрату власних грошей.

«За допомогою низки експериментів ми показали, що підтримка глобальної кліматичної політики є щирою, і що політичні програми, які її включають, отримують більшу підтримку в порівнянні з тими, які її не мають. У підсумку, глобальні кліматичні політики користуються реальною підтримкою більшості, навіть у багатих країнах-донорках», –  йдеться в дослідженні, опублікованому в червні журналом Nature Human Behaviour.

Контекст

Адріан Фабр, провідний автор дослідження, вивчає громадське ставлення до кліматичної політики в Міжнародному центрі досліджень довкілля та розвитку в Парижі. Він зазначив, що це вже не перша аналітична робота, яке демонструє: економічна кліматична політика має більше підтримки серед громадян, ніж зазвичай вважається.

До вибірки увійшли 12 країн із високим рівнем доходу та вісім країн із середнім доходом, зокрема Мексика, Індія та Україна. Щонайменше 1465 осіб було опитано у кожній країні протягом кількох тижнів у травні 2024 року.

Японія показала найвищий рівень лояльності – 94% опитаних підтримали ідею поєднання кліматичних політик із боротьбою проти нерівності. Однак у США, де середній викид CO2 на людину становить близько 18 тонн на рік, вуглецеве оподаткування виявилось найменш популярним: загалом його підтримали близько половини американців. Для порівняння, у країнах ЄС, де викиди на душу населення становлять 10 тонн, підтримка сягала 75%.

«Ми виявили, що люди в багатих країнах готові відмовитися від частини доходів, якщо можуть бути впевнені, що це допоможе подолати зміну клімату та глобальну бідність», – сказав Фабр.

Втім, це не гарантує довгострокової підтримки після впровадження.
Наприклад, у Канаді уряд 2019 року запровадив вуглецевий податок із поверненням коштів громадянам, і більшість домогосподарств отримували більше коштів у вигляді компенсацій, ніж сплачували податок. Спочатку політика була популярною, але підтримка зменшилася на тлі зростання цін на пальне, і врешті-решт уряд скасував її під тиском виборців і нафтової промисловості.

Та незалежно від того, чи є ціноутворення на вуглець остаточним вирішенням кліматичної кризи, сам факт, що люди більше підтримують кроки зі зменшення нерівності, є дуже показовим. «Політики, які зменшують нерівність, мають значну підтримку в суспільстві. А поєднання економічної та кліматичної політики здатне зробити кліматичні реформи популярнішими серед населення. Питання лише в тому, чи чують це уряди», – підсумував Адріан Фабр.

Xiaomi вивела на ринок «вбивцю Tesla»

Китайська компанія Xiaomi провела офіційну премʼєру свого електричного кросовера YU7, зібравши майже 300 тис. передзамовлень за одну годину. Такий результат частково забезпечений за рахунок попередніх клієнтів, яким дозволили змінити своє замовлення з седана компанії (SU7) на кросовер. Проте навіть з урахуванням цього, результат є великим успіхом. Котирування акцій Xiaomi підскочили на 8%, до абсолютного рекорду, й аналітики покращили прогнози щодо компанії.

Претендентів на звання «вбивці Tesla» у Китаї було чимало, але саме ця модель Xiaomi перевершує популярну Model Y за великою кількістю специфікацій. Більшість із них уже були відомі, але тепер оголошено й ціну: 254 тис. юанів, або $36 тис. – це трішки дешевше за конкурента. Водночас YU7 не поступається Tesla за дизайном і комплектацією та перевершує за запасом ходу на одному заряді – завдяки більш ємній батареї. За економічністю Tesla поки що попереду всіх конкурентів.

Кросовер на власній платформі – це другий «проєкт престижу» генерального директора Xiaomi Лея Цзюня після флагманських смартфонів компанії, які напряму конкурують з iPhone. «Ми зустрінемо нашого головного конкурента віч-на-віч, як і всі виклики з боку інших автовиробників», – заявив він на презентації.

«Кросовери в Китаї популярніші за седани, тому новинка підвищить привабливість лінійки електромобілів Xiaomi, потенційно відібравши замовлення у Tesla і Nio, - пишуть аналітики Bloomberg. – У другому півріччі YU7 може забезпечити 41% продажів електромобілів компанії і перевищення цільових показників на 13%».

Контекст

Минулого тижня Tesla відзначилась черговим падінням продажів у ЄС і черговою кадровою втратою. Компанію Ілона Маска залишив один з його найближчих соратників Омід Афшар, який відповідав за продажі у США та Європі.

Авторинок Європи повернувся до зростання у травні. Найбільше зростає сегмент гібридів (PHEV), які поєднують переваги електроприводу та двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ). Це засвідчує свіжий звіт Європейської асоціації автовиробників.

Нові реєстрації автомобілів у ЄС протягом травня зросли на 1,6%, до 927 тисяч у річному порівнянні. Зокрема, реєстрації PHEV – на 47%, електромобілів – на 25%, а «м’яких» гібридів (MHEV) – на 16%. Проте останні займають суттєво більшу частку – 35% ринку ЄС за реєстраціями проти 15,4% у електромобілів і 8,2% у PHEV.

Нових авто виключно з ДВЗ у Євросоюзі стає дедалі менше. Частка бензинових і дизельних авто, зареєстрованих з початку року, становила 38,1% порівняно з 48,5% за той самий період 2024 року.

Tesla продовжила втрачати позиції на європейському ринку (мінус 28% продажів у ЄС і Великій Британії), де з нею вже зрівнялася китайська BYD. Загальні продажі китайських автовиробників у цих 28 країнах у травні досягли 65 808 одиниць – у відсотках це вдвічі більше, ніж торік (з 2,9% до 5,9% усього ринку).

Найбільшим власним автовиробником ЄС залишається Volkswagen, що реалізував за місяць 310 тис. авто. Проте зростання скромне – 3,4% рік до року, і забезпечене воно попитом на вдало оновлену електричну лінійку: кросовер ID.4, седан ID.7 та Skoda Elroq. Другий за обсягом продажів європейський виробник Stellantis знизив продажі на 3%, до 169 тис.