Основні аспекти дослідження UCAI

5 червня завершилась дія автономних торговельних заходів між ЄС та Україною, а перемовини щодо нових умов можуть затягнутись до кінця липня. Як заявив міністр аграрної політики Віталій Коваль, зміни в експортній політиці України неминучі, і вони будуть зумовлені холодним розрахунком. Адже, якщо зміниться торговельний режим з Європою, то український бізнес зазнаватиме збитків. І у владних колах це дуже добре розуміють.

«Якщо хтось думає, що нас можна певними методами змусити стати колонією, яка постачатиме природні ресурси, яка постачатиме сировину, вигідну для когось, – цього не станеться», – запевнив очільник Мінагро.

Віталій Коваль продовжує «генеральну лінію» своєї каденції – сприяння збільшенню частки продукції з високою доданою вартістю у структурі українського експорту. І він не випадково використовує сильні формулювання – адже хоч міждержавна торгівля за своєю логікою і має бути вигідною для кожної зі сторін, масштаб цієї вигоди - як показує історія - може суттєво відрізнятись. І актуально це, звичайно, не тільки для аграрної продукції, а і для всіх галузей.

За підсумками 2024 року сумарна вартість експорту товарів склала $41,7 млрд, тоді як імпорт перевищив $70 млрд. Дефіцит торговельного балансу товарами сягнув рекордних за часів незалежності $29 млрд.

Таку ситуацію можна пояснювати війною чи іншими обставинами, але варто розуміти, що довгостроково підтримувати подібний дисбаланс без суттєвого тиску на курс гривні неможливо. Країна з хронічним дефіцитом зовнішньої торгівлі має або перекривати його інвестиціями, або звикати до перманентної девальвації валюти (покриття дефіциту кредитами лише відтерміновує, а не нівелює ці ризики). І це лише один кут зору.

Інша справа, і набагато важливіша - це економічний розвиток загалом. За умов скорочення населення і платоспроможності внутрішнього ринку, лише експорт може стати опорою для висхідного руху економіки. Експортоорієнтовані підприємства не тільки є менш чутливими до внутрішніх шоків, але й допомагають згладжувати ці кризові «гойдалки». Зокрема, саме експорт стає основою для формування фондів національного благополуччя.

UCAI плідно працює з експортерами над освоєнням нових ринків і збільшенням присутності на вже відкритих. Суттєві зміни у зовнішній торгівлі, що стали наслідком зовнішньополітичної програми адміністрації президента Трампа, мають перекроїти традиційну мапу торговельних зв’язків. Ми можемо погоджуватись або ні з рішеннями американського лідера, однак для бізнесу важливе інше: які ринкові ніші можуть бути відкриті для українських товарів за нового порядку денного у світовій політиці? Саме цьому і присвячено одне з досліджень UCAI, яке буде презентовано на початку липня під час International Invest Summit.

У фокусі нашої уваги:

1. Традиційні галузі, де український експорт має міцні позиції. Питання: як посилити роль?
2. Галузі та товарні групи, які попри вагому роль на внутрішньому ринку, є обмеженими або закритими для експорту.
3. Галузі, які раніше були не цікавими, однак можуть стати лідерами у ході відновлення економіки.

Ми поєднуємо ці питання у комплексну мапу експортних можливостей України та покроково втілюємо потенційні можливості у реальні проєкти. Робота ведеться на рівні:

• імпортерів цільових країн а також міжнародних торгових компаній;
• державних органів цільових країн;
• українських державних органів та галузевих асоціацій.

Ми бачимо вихід на ринок цільової країни як комплексту справу, яка включає:

1. Розуміння поточного стану справ у країні.
2. Дослідження нормативних актів цільових країн, які обмежують чи регулюють імпорт.
3. Оцінка активності та впливовості органів та осіб, що приймають рішення в цільових країнах. В тому числі неурядові організації (напр., асоціації).
4. Відслідковування майбутніх кроків у законодавстві чи зовнішніх зв’язках.
5. Комунікація з посольствами. 

Окремі кроки передбачають:

1. Роботу зі світовими та регіональними організаціями, які дотичні до нашої проблематики. Участь у спільних заходах, пропозиції, документи. Проактивна позиція під час них – ми не глядачі, а ті, хто пропонує.
2. Оприлюднення проблематики у ЗМІ.
3. Інформаційна підтримка українського експорту, формування іміджу якісної продукції та надійних постачальників. 

У питаннях виходу на експортні ринки дуже корисним є сервіс nazovni.online. За його сприяння відкривається прямий доступ до послів та відповідальних осіб на цільових ринках. 

Усі ці та інші кроки детально будуть розібрані під час  International Invest Summit, що відбудеться у Львові 4-5 липня.