10.12.2025
Майже щоночі росія завдає ударів по українській енергетиці. Після атаки 28-29 листопада майже 700 000 мешканців України залишилися без світла. Кількома днями раніше удари наносили по всіх великих підстанціях (ПС), через що довелося примусово знизити обсяги виробництва електроенергії на атомних блоках трьох підконтрольних Україні АЕС: Рівненській, Хмельницькій та Південноукраїнській.
Тобто тактика росії полягає не лише в тому, щоб «вибити» прикордоння та невеликі, погано захищені ПС, а і створити «випалене енергокільце» навколо найбільшого конгломерату – Києва та Києвської області – та роз’єднати магістральні мережі на правому та лівому берегах Дніпра.
Київ методично відрізають від загальної енергосистеми України: російські атаки концентруються на найбільших підстанціях у регіонах навколо «київського кільця» – Полтавській, Житомирській, Вінницькій, Чернівецькій областях, а також у західних областях. Це ті регіони, які потенційно можуть передавати електроенергію з Румунії та Словаччини, не кажучи вже про постачання з українських АЕС.
Судячи з останніх ударів, можна вважати, що рф на українських АЕС свідомо тестує різновиди терактів, які в майбутньому можуть бути застосовані проти станцій самої країни-терористки. Українська енергосистема фактично перетворена на полігон, де росія відпрацьовує сценарії «керованого хаосу» у ядерній та електроенергетичній інфраструктурі.
У вересні-жовтні понад місяць окупована Запорізька АЕС живилася від дизель-генераторів замість прямих магістральних ліній електропередач (ЛЕП) з території України. Окупанти пояснювали це тим, що ЗСУ нібито пошкодили магістральні ЛЕП, хоча дослідження та супутникові знімки GreenPeace це спростували.
Прямий удар 1 жовтня по ПС у Славутичі, яка забезпечує Чорнобильську АЕС, – це перевірка можливостей, скільки витримає АЕС без зовнішньої підтримки. ЧАЕС знадобилося три години, щоб перепідключитися. Її вдалося заживити завдяки запасам обладнання та генераторів від міжнародних донорів. Проте ця «подушка безпеки» не є безмежною: наразі, на жаль, у Чернігівський та Київський областях майже не залишилося обладнання для швидкої заміни.
«Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів», - заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас 9 жовтня 2025 року.
Тобто обсяг зовнішньої допомоги зменшується, а потреби України зростають. Це додатково підштовхує до пошуку асиметричних відповідей: замість «нескінченного латання дірок» на власній мережі змусити росію постійно платити високу ціну за свої атаки. І найвразливіше місце тут – не лише ПС, а і вся індустрія виробництва трансформаторів, кабелю та силової електроніки, без яких ремонт російських мереж стає затяжним і дорогим.
Приблизні розрахунки вартості відновлення ПС були зроблені європейськими колегами ще на початку повномасштабної війни. Їх можна екстраполювати і на російські ПС, адже базова структура всіх станцій однакова.
|
Вартість відновлення ПС |
Враховується лише обладнання та устаткування |
Вартість відновлення ПС |
Враховується лише обладнання та устаткування |
|
25 МВА |
≈ $0.6-1.1 млн |
500 MВА, 750 кВ |
~$10-18 млн |
|
40 МВА |
≈ $0.8-1.5 млн |
750 МВА, 750-1000 кВ |
~$15-28 млн |
|
63 МВА |
≈ $1.2-2.2 млн |
1000 МВА, 750-1000 кВ |
~$20-40 млн |
|
80 МВА |
≈ $1.5-2.8 млн |
|
|
|
100-125 МВА |
≈ $2.0-4.0 млн |
|
|
Інакше кажучи, відновлення ПС 750 кВ коштує близько $10-15 млн (з урахуванням вартості трансформатора), і триває до року; 330 кВ – до $10 млн з термінами відновлення до року; 110 кВ – до $5 млн, їх можна відновити за кілька місяців.
Ці оцінки визначені за умови повного знищення підстанції. Якщо вразити тільки розподільчий центр – це лише $200-300 тис, і його можна замінити відносно швидко. Проте заміна силових трансформаторів на ПС триватиме від кількох місяців до року, бо трансформатор треба спроєктувати, якщо мова про унікальні характеристики, виготовити, протестувати та доставити.
Тривалість блекауту залежатиме виключно від того, скільки малих розподільчих підстанцій буде зруйновано одночасно. Наприклад, без ПС на 330 кВ та 110 кВ та сама Курська АЕС просто не матиме куди видавати свої потужності.
Для російської економіки це означає не лише «темряву в розетці», а і зупинку енергоємних виробництв, порушення логістики, зрив роботи транспорту та військово-промислового комплексу. Саме тому російська енергосистема, попри формальну розгалуженість, є високовартісною та повільною в ремонті мішенню.
Оскільки енергосистема України здебільшого будувалася за часів СРСР, усі плани розташування енергетичних об’єктів та їхня технічна документація є на руках у спеціалістів країни-агресора. Втім, українські інженери теж аналізують енергетичні карти європейської частини енергосистеми РФ і роблять свої висновки.
Їхні поради: наразі найважливіше – потенційне зосередження ударів по підстанціях на 500 та 750 кВ. Їх можна уражати дронами, бажано великими і кількома одночасно. Щодо ПС 330 кВ і 220 кВ: більшість з них повністю залежні від ПС 500-750 кВ і пов’язані з ними тороїдальними (складними перехідними) автотрансформаторами. Але це не змінює ключового факту: знищення ПС 500–750 кВ дає найбільший системний ефект.
Такі ураження великих ПС потенційно можуть вивести з ладу енергосистему европейської частини Росії на схід від Волги. Москва виявиться розділеною та частково ізольованою через знищення зовнішніх зв'язків ПС 500-750 клВ із низкою АЕС.
Якщо ураження великих ПС відбуватиметься синхронно, може запуститися «ефект доміно»: енергоблоки на низці АЕС будуть змушені аварійно скидати потужність або зупинятися через втрату можливості видавати електроенергію в мережу. Це не створює ядерної загрози, але завдає потужного удару по стабільності енергосистеми та промисловості.
У сценарії, який розглядають інженери, Балаковська АЕС (Саратовська область) на правобережжі Волги може бути частково розвантажена і працювати з обмеженнями, що тягне за собою ризик аварійної зупинки блоків на Ростовській АЕС.
Далі може відбутися блокування Калінінської АЕС у Тверській області з аварійною зупинкою чотирьох енергоблоків. Наступним кроком – глибоке розвантаження Нововоронезької АЕС до 1000 МВт за рахунок втрати частини ліній видачі потужності, після чого система втрачає стійкість у цілому регіоні.
Окремий сценарій – ураження ПС біля Смоленської АЕС, яка втрачає можливість працювати на 500 кВ. У результаті конгломерат «Москва» ділиться на кілька секторів, слабко пов’язаних між собою. В європейській частині рф відключаються металургійні та гірничозбагачувальні комбінати, великі заводи та інші енергоємні підприємства.
|
ПС 500 кВ «Ростовська» |
47.47166, 39.63722 |
|
Нововоронезька АЕС 3 778 МВт |
51.26819, 39.21305 |
|
Воронезька ТЕЦ‑1 378 МВт |
51.62791, 39.22652 |
|
Воронезька ТЕЦ‑2 127 МВт |
51.68718, 39.15559 |
|
Ростовська АЕС 4 071 МВт |
47.604, 42.37389 |
|
Новочеркаська ГРЕС 2 258 МВт |
47.40035, 40.22768 |
|
Ростовська ТЕЦ‑2 200 МВт |
47.2169, 39.5802 |
Силові підстанції вздовж залізниці відносно невеликі, але вони містять трансформатори та системи керування і часто розташовані впритул до самих залізничних колій. Їх синхронне ураження у кількох локаціях здатне вивести з ладу сотні кілометрів залізниці. Малі трансформатори простіші, але їх теж треба виготовити, доставити та встановити – це триватиме від кількох тижнів до кількох місяців.
У сукупності це показує: у разі тривалого конфлікту росія ризикує не стільки «великою миттєвою темрявою», скільки затяжною деградацією енергетичної та транспортної інфраструктури, де кожен наступний ремонт складніший і дорожчий, ніж попередній.
Про повний і тривалий блекаут на всій території росії мова не йде. Територія рф давно поділена на енергорегіони, і кожен з них має свою майже самодостатню систему енергопостачання. Питання в іншому: наскільки швидко і за яку ціну можна перекинути допоміжні потоки між цими регіонами, коли критична інфраструктура одразу в кількох зонах зазнає ударів? Це можуть оцінити лише досвідчені енергодиспетчери, але навіть поверховий аналіз показує – дешево не буде.
Паралельно з ПС для ослаблення російської енергетики в довгій перспективі треба повністю знищувати склади з обладнанням і комплектуючими, а також заводи з виробництва трансформаторів і кабелю. Опори ЛЕП самі по собі не є настільки стратегічними – їх достатньо на складах підстанцій. Натомість доцільно розривати саме лінії електропередач, довгі ділянки кабелів, де заміна потребує значних матеріальних ресурсів і часу. Це «стратегія тисячі порізів», коли система формально залишається працездатною, але її резерв міцності постійно зменшується.
У росії вже понад 15 років діє програма, запроваджена ще за часів Анатолія Чубайса в РАТ «ЄЕС». Усі без винятку енергокомпанії, навіть сільські, впровадили електронну інвентаризацію. До системи було внесено все обладнання до останньої гайки та електричного стовпа, побудованого ще за часів ГОЕЛРО, із датами випуску, введення в експлуатацію та строками амортизації. Програма автоматично формує блоки інформації щодо термінів заміни обладнання: що потрібно міняти вже зараз, а що – найближчим часом.
Тому поруч на станціях чи на складах компаній заздалегідь є усі необхідні компоненти, щоб швидко замінити пошкоджене обладнання. До речі, те саме стосується і нафтових та газових об’єктів.
Саме тому для довгострокового виснаження російської інфраструктури ключовим стає не стільки знищення «кінцевих» об’єктів (окремих ПС чи ЛЕП), скільки удар по виробничому та складському «серцю» – заводах трансформаторів, кабельних підприємствах і хабах силової електроніки, насамперед у центральній частині росії. Без них електрична війна на виснаження для москви стає невиграшною.
Представляємо перелік із координатами ключових підприємств з виробництва трансформаторів і силового електрообладнання, які забезпечують російську енергетику, залізницю, промисловість та військово-промисловий комплекс. Виділено найближчі об’єкти.
|
ТОВ «Тольяттінський трансформатор» |
Виробляє силові трансформатори: потужністю від 2 500 до 630 000 кВА класів напруги від 35 до 500 кВ. Розподільчі трансформатори потужністю від 100 до 2 500 кВА, класів напруги 6, 10, 20 та 35 кВ. |
53.521944, 49.459722 |
|
СМТ «Силові машини – Тошиба», Санкт-Петербург |
Виробляє силові масляні трансформатори напругою до 500 кВ і потужністю до 500 МВА. Продукція використовується для підстанцій ФСК ЄЕС, РЖД, промислових підприємств. |
59.794722, 30.585000 |
|
АТ «ГК «Електрощит» – ТМ «Самара» |
Проєктування та виробництво електротехнічного обладнання. Розробляє та виробляє обладнання для розподілу та трансформації електроенергії. |
53.377778, 50.175556 |
|
АТ «Виробничий комплекс «Холдінгова компанія «Електрозавод», Москва |
Виробляє трансформаторне і реакторне обладнання. Розробив та виготовив перший в Россії трансформатор надвисокого класу напруги – ОРЦ-417000/750 потужністю 417 МВА на напругу 750 кВ для Калінінської АЕС. |
55.785000, 37.700833 |
|
Уфимський трансформаторний завод (раніше ВАТ «Електрозавод») |
Розробляє та виробляє силові трансформатори потужністю до 125 МВА, напругою до 220 кВ, розподільчі масляні трансформатори потужністю до 1250 кВА, сухі трансформатори потужністю до 4000 кВА. |
54.587931, 55.909669 |
|
ВАТ «Невський трансформаторний завод «Волхов» (НТЗ «Волхов»), Великий Новгород |
Виробляє вимірювальні трансформатори струму та напруги з класом напруги від 6 до 35 кВ і первинним струмом від 5 до 5 000 А, силові трансформатори з литою ізоляцією потужністю до 40 кВА, датчики струму та ізолятори. |
58.571667, 31.246389 |
|
«КТП-РУСЕНЕРГО», Бєлгород |
Виробляє комплектні трансформаторні підстанції (КТП), комплектні розподільчі пристрої (КРП) тощо. |
50.638516, 36.579039 |
|
Псковський завод силових трансформаторів (ПЗСТ) |
Виробляє сухі силові трансформатори до ~2 500 кВА, високовольтні трансформатори до ~8 000 кВА, морські трансформатори, реактори/дроселі та магнітопроводи. |
57.825689, 28.374659 |
|
Свердловський завод трансформаторів току (СЗТТ), Єкатеринбург |
Виробляє вимірювальні трансформатори струму та напруги, а також окремі силові трансформатори – широкий асортимент продукції. |
56.819798, 60.556089 56.743582, 60.603342 |
|
ВАТ «Проєктелектротехніка» |
Виробляє сухі силові трансформатори та іншу відповідну продукцію на замовлення |
|
|
ВАТ «Трансформер», Подольськ |
Силові трансформатори, мережеві трансформатори до ~100 МВА/110 кВ, спеціальні трансформатори, трансформаторні та розподільчі підстанції. |
55.420000, 37.555000 |
|
Електротехнічний завод «Звєзда», Сергієв Посад |
Силові трансформатори типів ТМГ і ТСЛ (6-110 кВ), комплектні трансформаторні підстанції (КТП), мобільні модульні підстанції. |
|
|
АТ «Воронезький електромеханічний завод» |
Виробляє електродвигуни, електрогенератори і трансформатори. |
51.670307, 39.291866 |
|
Завод ЕЛПРО, Воронеж |
випускає понад 6 500 виробів на рік, включно з комплектними трансформаторними підстанціями (КТП), розподільчими підстанціями (РТП), блочними КТП (БКТП), металевими та бетонними опорами ЛЕП, а також нестандартними металоконструкціями. |
51.623151, 39.255844 |
|
ЗАТ «ЗЕТО», Великі Луки |
Випускає високовольтні апарати для електростанцій і підстанцій з номінальною напругою від 10 до 1150 кВ; комплекти жорсткої ошиновки (шинопроводи) для напруги від 110 до 750 кВ; блочно-модульні конструкції для відкритих розподільчих установок (ОРУ) і закритих розподільчих установок (ЗРУ) напругою 35, 110 і 220 кВ. |
56.325755, 30.518507 |
|
ВАТ «Енергія», Казань |
Випускає електрощитове обладнання, комплектні трансформаторні підстанції КТП кіоскового типу в металевій оболонці, потужністю від 25 до 1000 кВА, ящики зі знижувальними трансформаторами, електрощити та розподільні пункти, камери збірні одностороннього обслуговування, шафи оперативного струму та інші низьковольтні розподільчі елементи системи електророзподілу. |
55.840833, 49.033333 |
|
ВАТ «ВО «Стелз» (STELZ), Єкатеринбург
|
Випускає комплектні трансформаторні підстанції (КТП), силові масляні трансформатори, сухі силові трансформатори, камери КСО, комплектні розподільчі пристрої серій КРУН, КРУ, КРУЕ. Діапазон напруг: від 6 до 35 кВ, потужність до 6300 кВА. |
|
|
АТ «Сарапульський електрогенераторний завод» |
Виробляє авіаційне електрообладнання, зокрема бортові системи генерування, керування та захисту кіл електроживлення для літаків і гелікоптерів; бортову світлотехніку для цивільної авіації; електродвигуни, генератори та трансформатори (у тому числі для неавіаційних застосувань). |
56.449444, 53.755000 |
|
Курський електроапаратний завод (КЕАЗ) |
Виробляє низьковольтне обладнання: автоматичні вимикачі, диференційні автомати, контактори, магнітні пускачі, роз’єднувачі, запобіжники та інші вироби; продукція заводу використовується на об’єктах Міністерства оборони, Газпрому, ТЕЦ, АЕС, МРСК, на морських судах, підводних човнах ВМФ РФ, у рухомому складі РЖД та в метрополітенах. |
51.737174, 36.242422
Склад 51.73494425530493, 36.24213231774539
Додаткове приміщення 51.727488, 36.190382 |
|
ВАТ «Електроагрегат», Курськ |
Один із провідних виробників автономних джерел електроживлення, продукція використовується, зокрема в Міністерстві оборони, у структурі з надзвичайних ситуацій, нафтогазовій промисловості, геофізиці, охороні здоров’я та житлово-комунальному господарстві. |
51.736389, 36.251667 |
Аналогічно, наведений перелік кабельних заводів показує, наскільки концентрованим є виробництво кабелю для енергетики, транспорту, нафтогазового сектору, оборонки та телекомунікацій.
Удар по цих вузлах не призводить до миттєвого блекауту, але з часом паралізує здатність системи до відновлення. Будь-який наступний обстріл ПС чи ЛЕП у такій ситуації множить збитки в геометричній прогресії – і саме цього боїться будь-яка держава, що веде тривалу війну на виснаження.
|
Московський кабельний завод («Москабель») |
Виробляє силові кабелі (до 330 кВ), кабелі для РЖД, енергетики, нафтогазу, негорючі та вогнестійкі кабелі |
55.746111, 37.713056
Цеха АТ «Москабель-Фуджкура» та АТ «Москабель» 55.745000, 37.71555 |
|
АТ «НВ «Подольсккабель» |
Виробляє силові кабелі до 220 кВ, контрольні, LAN-кабелі, броньовані. Підприємство було включено до блокувального санкційного списку США проти компаній, що постачають продукцію для російської військово-промислової бази. |
55.430556, 37.583611
|
|
Завод «Електропровід», Подольськ |
Виробляє вогнестійкі оптичні кабелі для передавання інформаційного сигналу у складі волоконно-оптичних ліній зв’язку, систем керування та контролю, а також систем моніторингу. |
55.428056, 37.588333 |
|
«КАМКАБЕЛЬ», Пермь |
Виробляє кабелі для енергетики, РЖД, гірничої промисловості. |
58.122366, 56.287119 |
|
«Електрокабель», Кольчугино |
мідні та алюмінієві провідники, силові кабелі, контрольні |
56.306111, 39.391667 |
|
Завод «ПсковКабель» |
Виробляє морські, підземні, промислові кабелі, включаючи високовольтні (до 220 кВ) |
57.833056, 28.303056 |
|
АТ «Ункомтех», до складу якої входять АТ «Іркутсккабель» та АТ «Кірскабель» |
Виробляється понад 100 000 маркорозмірів кабелів для енергетики, нафтогазовидобування, оборонно-промислового комплексу, транспорту, машинобудування, будівельної індустрії та сільського господарства. |
52.193889, 104.073056 59.332318, 52.243710 |
|
ВАТ «Сарансккабель» |
Виробляє кабелі з пластмасовою ізоляцією: на напругу 0,66 кВ, 1 кВ, 6 кВ, кабелі з ізоляцією зі зшитого поліетилену на напругу 6 кВ, 10 кВ, 20 кВ і 35 кВ, кабелі з низьким димо- та газовиділенням / безгалогенні / вогнестійкі, силові та контрольні кабелі, оптоволоконні кабелі. |
54.205486, 45.174198 |
|
АТ «Руська кабельна компанія», Подольськ |
Виробляє кабельну продукцію для найбільших підприємств енергетичної, нафтодобувної та нафтопереробної галузей, підприємств атомної енергетики та будівельних комплексів
|
55.423611, 37.579444 |
|
ТОВ «Кабельний завод «ЦВЕТЛІТ» |
Виробляє силові кабелі, кабелі з ПВХ-ізоляцією (ВВГ, АВВГ) та їх версії зі зниженою димо- та токсичністю, безгалогенні; самонесучі ізольовані проводи (СІП); кабелі марок з вогнестійкими властивостями; контрольні та установчі проводи та кабелі. |
54.237500, 45.221944 |
|
«Експерт‑Кабель», Орел |
Виробляє кабельно-провідникову продукцію: силові кабелі, проводи, кабелі з різною ізоляцією та захистом (ПВХ, зшитий поліетилен, жаростійкі, вогнестійкі, пожежобезпечні) на низьку та середню напругу до приблизно 35 кВ. |
53.042948, 36.164357 |
|
ЗАТ «Орловський кабельний завод» |
Виробляє мідну кабельно-провідникову продукцію марок ВВГ (нг, LS, Ltx), NUM (NYM), КГ, КГТТ, ПВС, ШВВ |
52.919167, 35.995000 |
|
АТ «Чувашкабель», Чебоксари, та ЗАТ «СОКК», Самара |
Виробляє кабельно-провідникову продукцію, зокрема мініатюрні і субмініатюрні кабелі і проводи для російської авіаційно-космічної галузі, ракетобудування, автомобілебудування, нафтовидобування та літакобудування. У Самарі – виробництво оптоволоконних кабелів. |
56.116111, 47.298056 |
|
АТ «Завод «Енергокабель», Електроуглі, Московська обл. |
Виробляє силові кабелі та проводи з різною ізоляцією та рівнями напруги, кабелі, що "не поширюють горіння" (нг(А)).
|
55.723395, 38.214119 |
|
ЗАТ «Кавказкабель», Прохдадне, Кабардино‑Балкарія |
Виробляє понад 800 найменувань кабельної продукції, більш як 22 000 маркорозмірів для енергетики, нафтогазової промисловості, транспорту, будівництва, машинобудування, металургії та сільського господарства. Крім того виробляє кабелі для занурювальних електронасосів.
|
43.773889, 43.984722 |
|
ЗАТ «Кабельний завод «Енергія», Пролетарськ, Ростовська обл. |
Випускає близько 60 000 маркорозмірів кабелів і проводів, у тому числі широкий спектр силових кабелів напругою від 0,66 до 6 кВ, зокрема таких, що не поширюють горіння, з низьким димо- та газовиділенням, у холодостійкому виконанні, з ізоляцією зі зшитого поліетилену (СПЕ), а також безгалогенних. |
46.716667, 41.706389 |
|
ЗАТ «Кабельний завод «Донкабель», Пролетарськ, Ростовська обл. |
Випускає понад один мільйон типів і маркорозмірів кабелів марок Герда-КВ, Герда-КВК, КУИН, КВИП, КУСИЛ, металеві рукави в захисній оболонці (ГЕРДА-МГ) тощо для об’єктів енергетичного, нафтогазовидобувного, машинобудівного, транспортного, будівельного секторів економіки, хімічної промисловості, галузі зв’язку та телекомунікацій. |
46.717222, 41.726111 |
|
Кабельний завод «Углічкабель», Ярославська обл. |
Виробляє силові кабелі та проводи низької напруги (до ~3 кВ), середньої напруги (6–35 кВ), спеціальні кабелі, броньовані кабелі. |
57.505000, 38.290833 |
|
ВАТ «Рибинськкабель» |
Окрім широкого спектру кабельної продукції виготовляє деталі для ракетоносіїв «Союз», «Протон», космічного корабля «Прогрес», а також для танків Т-90 та радіолокаційних системах ППО Росії тощо. |
58.089634, 38.700914 |
|
Кабельний завод «Ярославский кабель» |
Виробляє силові кабелі типу ВВГнг(А), ВВГнг(А)-LS, ВВГнг(А)-LSLTx, контрольні кабелі, самонесучі ізольовані проводи та іншу кабельно-провідникову продукцію. |
58.120000, 38.619167 |
|
АТ «Самарська кабельна компанія» |
Виробляє силові кабелі для розподілу та передавання електроенергії, у тому числі з особливими властивостями: такі, що не поширюють горіння, для холодного клімату (ХЛ) та їх поєднання, контрольні, сигнальні кабелі, кабелі зв’язку, контрольні блокувальні, зі зниженою пожежонебезпечністю, кабелі для абонентських мереж і телекомунікаційних мереж. |
53.187222, 50.270278 |
|
ТОВ «Калузький кабель» |
Виробляє широкий асортимент кабельно-провідникової продукції для електротехнічної промисловості, зокрема силові кабелі з мідними та алюмінієвими жилами з ізоляцією та оболонкою з полівінілхлоридного пластикату з пониженою пожежонебезпечністю та низьким димо- й газовиділенням (ВВГ-нг-LS (А), АВВГ-нг-LS (А)), а також інші види кабельної продукції, орієнтовані на потреби ринку енергетики та суміжних галузей. |
54.700278, 36.010000 |
|
ТОВ «Режевськой кабельний завод» (Режкабель), Свердловська обл. |
Виробляє широкий асортимент кабельно-провідникової продукції, зокрема кабелі для промислової автоматики, термопровідні кабелі, кабелі зв'язку для систем передачі даних і телефонних ліній, а також спеціалізовані кабелі для енергетики, зв'язку і автоматизації. |
57.366944, 61.413056 |
|
ВАТ «Завод ТАТКАБЕЛЬ» |
Виробляє високовольтні й надвисоковольтні кабелі; один із небагатьох в РФ, хто має виробництво 330 кВ і 500 кВ. |
55.653501, 49.195165
|
|
АТ «Кабельний завод «Кабекс», Кунгур, Пермський край; Ревда, Свердловська обл. |
Виробляє силові та контрольні кабелі, в тому числі пожежостійкі, безгалогенні, екрановані, броньовані. |
57.405833, 57.014444 56.815278, 59.961667 |
|
АТ «Уралкабель», Єкатеринбург |
Продукція широкого спектру кабельно‑провідникової групи; велика кількість марко‑розмірів (традиційні + унікальні). |
56.837778, 60.566111 |
|
АТ «Сибкабель», Томськ |
Виробляє як загальнопромислові види кабелів, так і спеціалізовані – для потреб нафтогазових, гірничорудних, транспортних та інших компаній. Має понад 170 000 маркорозмірів кабельно-провідникової продукції: обмотувальні проводи, монтажні проводи, проводи для електроустановок, проводи для повітряних ліній електропередач, автотракторні, реакторні, нагрівальні та термоелектродні проводи, проводи зв’язку та інші.
|
56.500833, 84.971111 |
|
АТ «Експокабель», Подольськ |
Виробляє кабелі та дроти для атомної, суднобудівної, нафтогазової, а також для оборонно-промислового комплексу; має ліцензію на виготовлення кабелів для атомних електростанцій. |
55.425513, 37.588419 |
|
ТОВ «ЕМ-КАБЕЛЬ», Саранськ |
Новий завод, що спеціализується на виробництві високотемпературних дротів марки АСПТ, грозозахисних корозійностійких тросів, виробляє силові кабелі до 110 кВ, гнучкі кабелі та проводи, самонесучий ізольований провід (СІП), інноваційні кабелі. |
54.236389, 45.197222 |
|
Кабельний завод «Коаксіал», Серпухів, Московська обл. |
виробляє широкий асортимент кабельно-провідникової продукції, включаючи електричні проводи (ПВС, ШВВП, ПВ3, ПУГНП, ПУНП), термостійкі проводи (ПНСВ), реакторні проводи та вироби для електромереж. |
54.925833, 37.387500 |
|
Завод «ВІМ Кабель», Балакірєво, Володимирська обл. |
Виробляє широкий асортимент кабельно-провідникової продукції, зокрема силові кабелі (з мідними та алюмінієвими жилами) на напругу до 1 кВ, а також різноманітні дроти. Продукція може мати різні варіанти виконання, включаючи вогнестійке та безгалогенове. |
56.513611, 38.840000 |
|
ПАТ «Електровипрямитель», Саранськ |
Виробляє силові напівпровідникові прилади та обладнання для різних галузей промисловості, енергетики та транспорту. Зокрема, випрямлячі та перетворювачі для тягового рухомого складу. |
54.195833, 45.173889 |
|
АТ «Саранський завод полупроводникових приборів «Орбіта» |
Виробляє напівпровідникові прилади і вузли та електроніку для енергетики, транспорту та автоелектроніки: випрямні напівпровідникові блоки й випрямно-обмежувальні блоки, автомобільні регулятори напруги, силові напівпровідникові модулі. |
54.119167, 45.116944
|
|
ВАТ «Прохладненський завод полупроводникових приборів» |
Виробляє інтегральні мікросхеми, безкорпусні транзистори та вироби автомобільної електроніки (зокрема регуляторів напруги, комплектувальні до систем реле-напруги).
|
43.758889, 44.013333 |
|
Завод з виробництва оптичного кабелю «Єврокабель», Крим |
Випускає оптоволоконні кабелі зв’язку для магістральних, зонових, міських і локальних мереж: оптика для повітряних ліній, прокладання в ґрунті, пластикових трубах, кабельній каналізації, всередині та зовні будівель, у тому числі виконання з пониженою пожежонебезпечністю та безгалогенними оболонками. Наразі продукція використовується на мережах операторів зв’язку та в єдиній мережі електрозв’язку РФ. |
55.904167, 38.008611 |
росія сьогодні намагається збудувати навколо Києва власне "енергетичне кільце удавки". Втім, технічний аналіз показує, що саме російська енергосистема – від ПС 500–750 кВ до трансформаторних і кабельних заводів у центральній частині країни – є надзвичайно вразливою до асиметричної відповіді. Питання не в тому, чи можна занурити всю росію в темряву раз і назавжди, а в тому, наскільки дорого і довго Кремлю доведеться платити за спроби тримати Україну в енергетичній облозі.
Оборонлогістика: структура, діяльність, флот і роль у військовій логістиці РФ
Курсько-Краснодарська дуга: куди бити, щоб знеструмити російську енергетику поблизу кордонів України
Газопровід «Джубга-Сочі»: як символ російської «величі» перетворився на вразливий елемент критичної інфраструктури
НКРЕКП запроваджує єдині стандарти електронних сервісів приєднання в енергетиці
Міноборони дозволило школам БПЛА сертифікувати операторів НРК
Рада ЄС ухвалила виділення Україні 2,3 млрд євро за Ukraine Facility