Плахотнюк заявив, що криптозлочини множаться, поки ринок залишається в «сірій зоні»

На Invest Summit під час панельного інтерв’ю на тему «Криптовалюти та криптоплатежі. Особливості легалізації та регулювання в Україні» начальник управління протидії злочинам, пов’язаним із віртуальними активами, Департаменту кіберполіції Олександр Плахотнюк окреслив реальні виклики, з якими стикаються правоохоронці, та механізми контролю криптотранзакцій.

Прозорість криптовалют — не міф, але й не гарантія

«Є механізми аналітики криптовалюти, спеціалісти, софт, аналітичні документи. У кожному регіоні створено підрозділи з фахівцями, які мають доступ до ліцензованих систем і можуть відстежувати транзакції», — пояснив Плахотнюк.

За його словами, хоча біржі часто не представлені юридично в Україні, налагоджується неформальна співпраця: «Ми їздимо на конференції, вибудовуємо контакти. Проте відповіді бірж залежать лише від їхньої доброї волі — регуляції щодо того, яку саме інформацію вони мають зберігати, наразі немає».

 «Кожен 10-й українець — учасник криптотранзакцій»

Україна посідає 6 місце у світі за рівнем проникнення криптовалют серед населення, що створює сприятливе середовище не лише для інновацій, а й для злочинності.

«Сьогодні найпоширенішими злочинами є фейкові інвестиційні проєкти, фейкові обмінники, фішинг, віруси-вимагачі. Наприклад, програма-кліпер підмінює адресу гаманця при копіюванні. Також використовуються віруси, які крадуть сесії чи шифрують файли», — розповів Плахотнюк.

Криптовалюта з рф: відстеження через «цифрові сліди»

Питання криптооперацій, пов’язаних з Росією, також не залишаються поза увагою:
«Немає напису “цей гаманець із РФ”, але ми проводимо аналітику: хто що використовує, через які сервіси виводить у фіат. Якщо бачимо російський слід — документуємо», — підкреслив Плахотнюк.

Він також додав, що правоохоронці спираються не лише на технічну аналітику, а й на публічні дані соцмереж та медіа.

Головна проблема — відсутність регуляції

Плахотнюк наголосив: відсутність повноцінного закону про віртуальні активи унеможливлює ефективне адміністрування крипторинку.

«Криптобіржі працюють, але не сплачують податки в Україні. Бізнес готовий заходити, але не може повноцінно працювати без правового поля. Регулювання потрібне не лише для прозорості, а й для верифікації транзакцій — щоб виявляти підозрілі платежі», — зазначив він.

Криптообмінники в «сірій зоні»

Ще одна проблема — вибухове зростання неформальних обмінників.
«Це сфера без правил, яка росте щомісяця. Вони не регулюються, але фактично працюють як псевдобанки — дають кредити, проводять операції, не маючи правового статусу. І саме регулювання дозволило б розділити легальних учасників ринку від тіньових», — підкреслив спікер.

Співпраця з міжнародними партнерами — вже системна

Кіберполіція активно працює з іноземними колегами. Один із прикладів — кейс із поліцією Бельгії, де українці отримували криптовалюту від злочинної діяльності в ЄС:
«Ми працюємо над цим. Співпраця міжнародна, провадження тривалі, часто латентні, але ми рухаємося — щодня налагоджуємо нові зв’язки», — додав Плахотнюк.

Висновок

Попри прогрес у технічному пресингу криптовалютних злочинів, Україна гостро потребує законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів. Це допоможе і правоохоронцям, і чесному бізнесу.
Поки ж поліція працює в «півсірій зоні» — зі зростаючим обсягом транзакцій, злочинів і без чітких правил гри.