Рішення посилить обороноздатність, але може вплинути на репутацію та доступ до ESG-фінансування

29 червня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ №441/2025, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про вихід держави з Оттавської конвенції — міжнародного договору 1997 року, який забороняє виробництво, накопичення та використання протипіхотних мін.

Указ зобов’язує Кабінет Міністрів оперативно забезпечити всі заходи для юридичного оформлення виходу з конвенції. Рішення підготовлено на основі пропозицій МЗС та інших силових структур.

Як це впливає на бізнес

1. Оборонна промисловість

• Вихід з конвенції може відкрити простір для локального виробництва і досліджень в сегменті мінно-інженерних засобів, які раніше були заблоковані міжнародними зобов’язаннями.
• Це означає розширення держзамовлень для приватних оборонних підприємств, зокрема в сегменті безконтактного мінування, дистанційного спостереження та систем розмінування.

2. Інвестори та міжнародні донори

• Частина західних інвесторів та організацій, які працюють з ESG-принципами, можуть тимчасово призупинити взаємодію або вимагати роз'яснень щодо пріоритетності безпекових кроків над гуманітарними зобов’язаннями.
• З іншого боку, країни Балтії та Польща, які самі оголосили про наміри вийти з Оттавської конвенції, можуть посилити технічне співробітництво з Україною у сфері оборони.

3. Аграрний сектор та післявоєнне розмінування

• Виробники, які планують повертатися до сільськогосподарського освоєння мінованих територій, можуть очікувати на затримки у темпах гуманітарного розмінування, оскільки військові можуть використовувати мінування для стримування противника.

Що цьому передувало

• У 2005 році Україна ратифікувала Оттавську конвенцію та суворо дотримувалася її умов.
• З 2014 року росія — не будучи стороною угоди — активно використовує протипіхотні міни проти українських військових і цивільних.
• Після 2022 року масштаби мінування з боку рф стали масовими, створюючи асиметричну перевагу агресора.
• Уряд та МЗС України наголосили, що обставини, в яких держава брала зобов’язання, кардинально змінились, і тепер дотримання Конвенції обмежує право на самооборону.
• Країни Балтії, Польща та Фінляндія також почали процес перегляду своєї участі у Конвенції, посилаючись на ті самі ризики.