Міністр агрополітики назвав головні пріоритети: глибока переробка, розширення ринків і синергія з бізнесом

Під час панельної дискусії «Торговельні місії та міжнародна співпраця», яку модерувала Ірина Зеленіна (CEO Центру підтримки експорту) в межах Invest Summit, міністр аграрної політики Віталій Коваль наголосив на значному недооціненому потенціалі українського агросектору. За його словами, головний резерв зростання — не в розширенні посівів, а в експорті продукції з доданою вартістю.

«Україна збирає врожай з 24 млн га, але отримує валютну виручку лише $24,7 млрд. Це в середньому — 1 000 євро на гектар. У Данії — 15 000. Тобто наш потенціал — зростання в 15 разів», — зазначив Коваль.

Міністр підкреслив: сьогодні 52% агроекспорту припадає на ЄС (до повномасштабного вторгнення було 29%), але цього недостатньо. Україна має розширювати присутність на ринках Близького Сходу (14%), Африки (10%) та Азії (9%). Зокрема, міністр назвав Єгипет основним партнером в Африці ($1,4 млрд експорту з $2,6 млрд загального обсягу), а також навів приклад В’єтнаму, де українська пшениця оподатковується митом, а російська — ні.

«Наша продукція часто краща за якістю та логістикою, але програє за умовами доступу. Це треба змінювати. Бізнес має формулювати запит, а держава — вибивати бар’єри», — наголосив він.

Коваль закликав бізнес ретельно аналізувати потенціал ринку перед запуском виробництва. За його словами, є приклади, коли компанії інвестували останні гроші в будівництво — і не змогли вийти на збут.

«Спочатку проаналізуйте, чи є ніша на ринку, потім плануйте виробництво. Не навпаки», — наголосив він.

Ще одне слабке місце українського експорту — низька середня вартість аграрної продукції. За даними міністра, у 2023 році це було лише €291 за тонну, тоді як середній показник у Європі — €1 536. Цьогоріч є позитивна динаміка (+25%), однак її недостатньо для якісного прориву.

«Ми повинні експортувати не сировину, а продукцію з доданою вартістю — крохмаль, глютен, амінокислоти, олії. Це має бути стратегія, а не винятки», — підкреслив Коваль.

Міністр порівняв торговельні місії з десантом, що висаджується на іноземному ринку: бізнес і держава мають діяти спільно, з чітко розподіленими завданнями.

«Наш експорт — лише 0,2% від світового товарообігу. Ми маленький проблиск, але потенційно потужний гравець. Знайдімо своє місце під сонцем — разом», — підсумував Коваль.

Висновок:

Україна має всі передумови для масштабного прориву в агроекспорті — від логістичних переваг до сильного виробничого потенціалу. Але для цього потрібні скоординовані дії влади, бізнесу та науки: розширення географії торгівлі, глибока переробка і грамотне використання торговельних місій як інструменту виходу на глобальні ринки.